13 наслідків воєнного стану для економіки України

Які економічні наслідки спричинить введення воєнного стану в Україні?

Виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко назвав 13 важливих наслідків, які відіб’ються на українській економіці та кожному українцеві, передає Хвиля.

Україна змушена розраховуватися за своїми державними боргами, в тому числі зовнішнім.
Пікові навантаження з виплат припадають на 2019 рік.

Без забезпечення зовнішнього фінансування фінансова стабільність в країні найімовірніше буде порушена.

Запровадження воєнного стану означає додаткову концентрацію всіх існуючих в країні фінансових і нефінансових ресурсів на програмах захисту країни. Абсолютно логічно – «який сенс говорити про необхідність покупки нового дивана в будинок, який вже почав горіти. Є справи більш пріоритетні – гасити пожежу! »

Логічно було б очікувати перегляду державного бюджету. Причому перегляд повинен пройти як за статтями дохідної частини, так і видаткової. Ідея одна – «все для потреб фронту». Батьківщина в небезпеці. Викачати з закривавленою економіки необхідно буде по максимуму. І оборона також повинна отримати максимум.

Набагато більше, ніж те, що зараз закладено в проект державного бюджету на 2019 рік – в районі 5% ВВП на сектор безпеки та оборони. Той бюджет «нічного чування», який з таким скрипом приймався вночі минулого тижня стає марним. Концепція бюджету повинна бути змінена кардинально. Він припинить бути бюджетом оптимізації, як того хотів уряд Гройсмана, і того який мав би забезпечити наше співробітництво з МВФ і стати військовим бюджетом.

Якщо знаходиться в логіці все для фронту, то природно очікувати скорочення всіх програм спрямованих на необоронного мети – медицину, освіту, збільшення пенсій, мінімальних зарплат і т.д.

Логічно чекати, що новий оборонний бюджет з високою ймовірністю не задовольнить міжнародні фінансові інституції. Без закачування валюти за статтею міжнародні кредити фінансова стабільність ризикує бути порушена. Україна повинна буде піти на заморожування виплат по всіх наявних зовнішніми зобов’язаннями.

Країна зіткнеться з форс-мажором – військових дій.
НБУ повинен буде поступитися частиною своєї незалежності – як мінімум на період військових дій.

Запозичення на зовнішніх ринках капіталу, які і на позаминулому тижні були неймовірно дорогими (про що я писав і говорив минулого тижня) стануть взагалі неможливими.

Плановий і вистражданий дефіцит бюджету в 2% ВВП, в умовах воєнного стану або доведеться взагалі прибрати, або фондирувати за рахунок внутрішніх запозичень. Внутрішні запозичення навряд чи спрацюють. Спробувати можна, але ефект буде близький до нуля. Тому доведеться скорочувати невійськові витрати.

Інвестори не приходять у випадках введення воєнного стану. Страх – стає їх основним поведінковим визначником. Отже, ніяких прогнозних 2 млрд. Доларів (що і без того було в 5 разів менше наших історичних мінімумів) у вигляді прямих іноземних інвестицій не буде.

Тиск на міграційні потоки ще більше зросте, що поставить в ще більш складну ситуацію пенсійний фонд і бюджет в цілому.

Структура ВВП почне різко змінюватися в бік мілітаризації. Після закінчення військового становища потрібні величезні ресурси для реколібровкі на мирне життя.

Сподіваюся, що ці міркування будуть корисні при прийнятті нелегких рішень. Хай допоможе нам Бог!

Нагадаємо, відомий журналіст повідомив про втрату Україною Азовського моря

Відомо, скільки ще грошей Україна позичить у МВФ

Ми також писали про те, що Керченська криза може стати каталізатором силового сценарію в Україні