Це якийсь паралельний всесвіт: Київстар здивував українців обмеженим «безлімом»

Цікаво, як тоді впорається фірма із 4G, який так довго обіцяє, якщо елементарні питання залагодити не в змозі

Обираючи тариф для свого смартфону ми, як завжди шукаємо, де ж вигідніше. І врешті решт зупиняємося переважно на повному безліміті у мережі, пише Знай.Юа.

Але що робити, якщо насправді й такі “дармові” хвилини розмови та очікувані мегабайти інтернету – всього лише обман?

Розкрив таку схему на своїй сторінці у Facebook один із користувачів “Київстар” – судячи з посту, вже незабаром колишній клієнт.

“Глибоко не шановний,  Київстар! В якому паралельному всесвіті ви живете, що в “безлімітному” ви встановлюєте ліміти і називаєте їх “справедливими” ?! По вашому справедливо, при переході на новий тариф запевняти клієнта, що безлімітніше цього тарифу, тільки ваша любов до ваших клієнтів, а через місяць, почати вести себе як колишня при розлученні! Це так дріб’язково, що навіть смішно, їй богу, ви жалюгідні, жадібні”, – написав він.

Цікаво, як тоді впорається фірма із 4G, що так довго обіцяє, якщо елементарні питання залагодити не в змозі.

Зміна оператора: кінець монополії?

Не секрет, що більшість українців очікують лютого 2019 року, коли  зможуть змінити мобільного оператора, залишивши номер мобільного телефону. Перенести свій номер зможе кожен абонент, якщо він надасть достовірні дані про себе і пройде ідентифікацію особи. Треба буде показати паспорт і довести, що номер, який він переносить до іншого оператора, належить саме йому. Абоненти з інвалідністю зможуть перенести свій номер, скориставшись допомогою інших людей, якщо останні мають довіреність.

У заяві на перенесення номера необхідно вказати, до якого оператора людина переходить і від якого відмовляється. Оператори повинні повідомити абоненту про готовність почати технічну процедуру перенесення номера. Під час перенесення абонент може залишатися без зв’язку не більше трьох годин.

Послуга має назву MNP (англ. Mobile number portability). Вперше її запустили у 1999 у Великій Британії, Нідерландах та Гонконгу. На початку 2000-х більшість країн Європи вже користувалася такою послугою. А у деяких країнах пострадянського простору, наприклад, у Вірменії, Молдові чи Азербайджані MNP працює вже декілька років. Останньою до цього списку у 2017 році доєдналася Танзанія.