На голові сліди від приклада: зниклий десятки років тому воїн повернеться в Україну

Чиновники розробляють цілу спецоперацію по поверненню в країну зниклого десятки років тому українця

Про це повідомив український парламентар Сергій Куніцин.

«Хлопці кажуть, що коли він потрапив у полон, то його, мабуть, сильно били, він весь у шрамах на голові від приклада… Напевно, є втрата пам’яті. Але чим більше ми працюємо з ним, тим більше ми бачимо, що це він», – зазначив він.

[пункт id=”674570″]

Слід уточнити, що мова йде про уродженця Волині Ігоря Белокурова, який вважається зниклим без вести з 9 квітня 1988 року.

За словами політика, у чоловіка виявлено особливі прикмети, про яких розповідала його мати. Саме її й хоче побачити чоловік.

«Зараз ми займаємося оформленням візи в Україну. По-друге, він громадянин Радянського Союзу ще… Наша мета – довести, що солдата Батьківщина не кинула. Президент доручив розібратися, чи це українець, чи дійсно він у полоні», – підкреслив нардеп.

Нагадаємо, в Афганістані учасники археологічної експедиції випадково знайшли українського військового, який потрапив у полон 30 років тому. З’ясувалося, що полоненим виявився житель Волинської області Ігор Бєлокуров, якого оголосили безвісти зниклим багато років тому.

За ці довгі роки українець забув рідну мову, прийняв іслам і отримав нове ім’я – Амріддін.

«В 1988 році під час обстрілу колони був контужений. Ми так думаємо. І так він потрапив до рук бойовиків. І вже 30 років він знаходиться в цьому племені», — розповів голова Волинської обласної Спілки ветеранів Афганістану Григорій Павлович.

Журналісти знайшли матір військового Антоніну Белокурову, яка вже змирилася із загибеллю сина й навіть поставила йому пам’ятник на кладовищі.

Вона повідомляє, що її син відслужив в 1981-1983-м в Чехословаччині, після цього повернувся на якийсь час у Луцьк, де знайшов роботу. А через кілька років повернувся в армію.

«Добровільно підписався. Говорив, я повинен туди піти і все. Такий борг військового», — ділиться пенсіонерка.

Бєлокурова згадала, що коли син потрапив в Кандагар, то майже щотижня писав їй листи. Проте одного разу, повернувшись із завдання, Ігор здав табельну зброю і документи на робочому місці в складі боєприпасів, вийшов за двері і просто зник.