Нова наглядова система: уряд приготував українцям солідні штрафи

В Україні хочуть створити нову всеосяжну наглядову систему

Стосується вона санітарно-епідеміологічного контролю, і необхідна щоб заповнити прогалину, що виникла після скасування в травні минулого року санепідемстанцій.

25 червня МОЗ опублікував на своєму веб-сайті проект закону «Про санітарно-епідеміологічне благополуччя», який і пропонує заснувати в країні нову наглядову систему. Вона повинна буде доповнити вже чинне законодавство про контроль за харчовими продуктами.

Багато в чому рамковий законопроект не називає конкретних відповідальних за це саме благополуччя – займатися питанням буде сам МОЗ, а також органи виконавчої влади: центральні і на місцях. Зате документ містить ключові принципи реалізації системи контролю над діяльністю підприємців.

Чиновники запевняють – порядки виписували так, щоб ніяких поборів з бізнесу контролюючі органи брати не могли. І посилаються на декларативний принцип. Мовляв, підприємцям достатньо буде подати декларацію про відповідність вимогам і спокійно працювати.

Але з тексту документа стає ясно, що обіцяний принцип передбачений тільки для самих безризикових підприємств, а також підприємств середнього рівня ризику (за винятком виробників продуктів харчування). Першим можна буде і зовсім не вносити даних про свою діяльність в спецреєстру, а другі можуть самостійно зареєструвати в ньому заяви про відповідність санітарним нормам через веб-сайт. Якщо протягом 5-ти днів воно буде зареєстровано, або реєстратор не висловить заперечень – підприємець може сміливо працювати.

А ось бізнесу, який відноситься до I ступеня ризику, для санепідем благополуччя (понад 500 співробітників, дитячі сади і школи, клініки) доведеться попітніти. Таким підприємцям не дозволять працювати, поки їх не внесуть до спеціального реєстру і не присвоять кожному індивідуальний номер.

Для цього компанії потрібно буде пройти експертизу, найнявши сертифіковану компанію, і подати документ в держоргани. Там в термін до 15 днів розглянуть заяву і ухвалять рішення: реєструвати компанію в спецреєстру чи ні. Формально, ніяких дозволів не видаватимуть. Однак вести госпдіяльність без внесення до реєстру буде не можна.

Детальний порядок проведення експертизи і сертифікації самих експертів належить розробити Кабміну. Проект в цьому сенсі конкретики не містить. Ясно лише, що проводити інспекцію і виписувати експертні висновки зможуть компанії будь-якої форми власності, а їх послуги доведеться сплатити замовникам експертизи. А щоб уникнути очевидних зловживань, закон покладає рівну відповідальність за підтасовування в ході інспекції як на перевірених, так і на перевіряючих.

Документ прямо не передбачає ніяких планових перевірок відповідності реальної картини задекларованим даними. Принаймні до тих пір, поки на те не з’являться видимі причини.

Тим часом, держоргани (у кожній галузі закон визначає свого відповідального) зможуть заблокувати роботу підприємства, якщо їм здасться, що його діяльність несе загрозу санітарному благополуччю. При цьому на наступний день після винесення такого рішення чиновники повинні будуть подати позов до суду. Якщо цього не станеться – підприємство зможе відновити роботу. В іншому випадку, доведеться чекати рішення суду.

Чи зможуть непорядні конкуренти зловживати цією нормою – залежить лише від того, як в уряді пропишуть детальний порядок застосування санкцій.

Як би там не було, проект встановлює солідні штрафи для порушників закону. За випуск продукції, забороненої судом або тієї, яка не відповідає нормам, продавцям і виробникам загрожує штраф в розмірі 100% випущеної або реалізованої продукції.

А на випадок неприємних наслідків, автори документа передбачили систему обов’язкового страхування. Суть проста: при проведенні експертизи на відповідність санітарним нормам, компанія неодмінно повинна буде укласти договір страхування цивільної відповідальності за шкоду, яка може бути завдана людям в результаті її діяльності. Як саме буде працювати система, а також розміри страхових виплат і тарифи – визначить Кабмін. Однак вже зараз ясно, що в кінцевому підсумку платити за страховку буде споживач – всі додаткові витрати бізнес покладе на людей.

Що до самих критеріїв безпеки і санітарних норм, то їх належить розробити і затвердити новому органу. Національна комісія з питань медико-санітарної регламентації займеться, як випливає з її назви, створенням відповідної нормативки. Причому, з ухилом на міжнародні стандарти і вимоги.