Гучна перемога ЛГБТ: трансгендери отримали повну свободу, подробиці доленосного рішення
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) 18 червня випустила нову версію своєї Міжнародної класифікації хвороб
У новій МКБ-11 гендерна невідповідність виведена в окремий розділ і більше не належить до категорії психічних розладів. Про це повідомив прес-центр ВООЗ.
Перегляди Міжнародної класифікації хвороб прийнято проводити раз на десять років. МКБ-10 протрималася досить довго — з 1992 року. Передбачається, що в 2019 році нова МКБ буде винесена на затвердження Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я. Набрання чинності новою класифікацією очікують з 1 січня 2022 року.
Ще на етапі розробки нової МКБ її широко підтримали фахівці, що займаються розладами гендерної ідентичності. Як зазначалося, новий підхід до класифікації дозволить позбавити трансгендерность від пов’язаних з нею стереотипів.
Багато транссексуалів вказували на те, що їх найбільша проблема не в трансгендерності як такій, а в тиску, вимозі відповідати «прийнятим» соціальним ролям, а приналежність до іншого гендеру підтверджувати тільки після психіатричної експертизи і постановки діагнозу.
Нагадаємо, як передавала Politeka, всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала самостійним діагнозом патологічний потяг до ігор. Організація внесла ігроманію («Gaming Disorder») опублікований в понеділок, 18 червня, каталог захворювань.
Новий діагноз включає залежність від онлайн – і відеоігор, вказується в заяві ВООЗ. Критеріями для постановки діагнозу називаються втрата контролю над частотою і тривалістю гри, все частіше віддається грі пріоритет перед іншими заняттями, а також продовження гри навіть при наявності негативних наслідків.
На думку ВООЗ, діагноз ігрової залежності повинен ставитися, якщо пацієнти охоплені патологічним потягом протягом не менше ніж 12 місяців. Паралельно з ігроманією в каталог захворювань ВООЗ раніше включена залежність від азартних ігор.
Доведено, що постійний недосип має згубні наслідки для нашого здоров’я. Вчені з медшколи в Пенсільванії досліджували пізнавальні процеси, що відбуваються у пацієнтів з розладами сну. Фахівці з’ясували, що через хронічні недосипання в генах відбуваються зміни.
Учасниками дослідження стали 32 людини, які не мали проблем зі здоров’ям. Їх вік знаходився в межах 26-53 років. Перші 2 ночі сон добровольців тривав 8 годин, після цього вони мали 39-годинний період неспання. Наступні 2 ночі випробувані спали по 10 годин. За вказаний час вчені 6 разів брали у них зразки крові для аналізу микроРНК, а також досліджуваним пропонували пройти тести на виявлення рівня уваги та пам’яті.