Легендарний командир АТО розповів про первий бій: «Шкодую, що не пристрелив»

Командир 503 ОБМП Вадим Сухачевський згадав про перший зіткненні з сепарами і людях, які боялися, що їх “з’їдять бандерівці”

Командир називає свою дату початку війни – 13 квітня. Він вперше зіткнувся тоді з угрупованням Гиркин під Слов’янськом. Коли був перший обстріл і задзвеніли кулі по броні, його це посміхнувся. Були спогади про Ірак. А молоді хлопці прозріли. Уже в триплексі можна побачити було противника, добре екіпірована група озброєних чоловіків, які пересувалися тактичними двійками-трійками і стріляли прицільно по оптиці. Він в цей момент повернувся до кулеметника і запитав, чому він просто дивиться. Чоловік не розумів, що потрібно робити. Командир наказав стріляти з обох кулеметів на БТРі, коли той запитав, з якого саме вести вогонь.

Сухачевський розповідає, що заборонено було стріляти і по радіо кричали, що цього не потрібно робити. Але виконати наказ було складно, так як по ним вели вогонь.

Командир заявляє, що гордий за свою роту, яка воювала з мирного штату, без мобілізованих. Середній вік хлопців становив 22 роки. Були й ті, кому виповнилося 18-19 років.

Вони були прекрасні всім. Змушувати не доводилося. Виконували все, що необхідно. Легендарною рота стала завдяки тому, що обороняла луганський аеропорт і робила рейди. Завдяки взаємодії з 95 бригадою розділили “ЛНР” і “ДНР”. За тиждень звільнили 7 населених пунктів майже без втрат – лише чотири поранених.

«Два з цих населених пунктів, місто Лутугине і село Успенка – 120 тисяч чоловік – я тримав два тижні шістьма БТРами. Так, 42 людини на все. І при цьому ми ще брали полонених – майора РФ і ще чотирьох Сепар. Довелося і обов’язки місцевої влади виконувати – бо вони просто розбіглися. Разом з шахтарями ми водопостачання та електропостачання відновлювали… Нам навіть доводилося людей переконувати, що ми їх їсти не будемо», – згадує Сухаревский.

Також комбат згадав про розстріли мирного населення.

«Директор цього торгового комплексу десь відшукав мій телефон, подзвонив – і каже: робіть, що хочете, беріть, що хочете – про одне прошу: збережіть будівлю. Я йому відповів, що ніхто там нічого брати не буде, тільки продукти роздамо людям. Інші товари в цілковитій безпеці… Тоді ми три хлібопекарні запустили. Борошно з Щастя я замовляв, і свою їм віддавали. Сухпайком спочатку людям роздавали. Виходило не так багато, як було потрібно, але все ж…», – розповідає військовий.

Незабаром ставлення змінилося конкретно. «Коли нас потім поміняла 24 бригада, а ми пішли в рейд по роз’єднанню “ЛНР” і “ДНР”, багато людей з Лутугине дзвонили і просили повернутися, навіть президенту писати збиралися. А коли Лутугине знову захопили російські війська – понад 70 осіб розстріляли просто… Сусіди сусідів видавали», – каже Сухаревский.

Нагадаємо, Путін зганьбився перед Зеленським через Донбас

А ще Politeka писала, що звільнивши полонених, Медведчук зробив перший крок до відновлення остаточного миру

Також Politeka повідомляла, що ВСУ поквитались з головорізами Путіна, що зрадили Україну