Трагедія на полігоні: влада знала про смертельну небезпеку “Молота”, загиблих більше, ніж ви думаєте

Представники влади знали, що міномет “Молот” смертельно небезпечний

Вранці 6 липня на Рівненському полігоні під час військових навчань загинули четверо військовослужбовців, ще дев’ять отримали поранення. Два військових загинули на місці пригоди, ще два – по дорозі до лікарні.

«В ході військових навчань на Рівненському полігоні загинули четверо бійців 15 окремого гірсько-піхотного батальйону, який входить до складу 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади і базується в Ужгороді. Ще четверо бійців поранені», – йдеться в повідомленні Закарпатської ОДА.

Усі загиблі були ветеранами АТО.

«Всі військові – учасники бойових дій, досвідчені бійці, які неодноразово демонстрували свій героїзм, відстоюючи суверенітет і територіальну цілісність України на Донбасі», – розповів голова ОДА Геннадій Москаль.

Є дві версії смертельної НП на полігоні в Рівному: проблеми з технікою і людський фактор.
“Найголовніше, щоб зараз нікому з поранених не стало гірше. Шкода, що хлопці загинули на мирній території під час навчань, але, на жаль, таке трапляється. Причини встановлює комісія. Це можуть бути і проблеми з технікою, і людський фактор”, – повідомив прес-офіцер Сухопутних військ Іван Ареф’єв.

У військовому госпіталі Рівного поки не коментують стан поранених. “Зараз всі зайняті цими бійцями”, – сказали лікарі.

Журналіст і правозахисник Ольга Решетилова повідомила, що причиною трагедії став розрив міномета «Молот».

«Ми неодноразово намагалися привернути увагу до того, що з «Молотом» є проблема. Експерти-металознавці стверджують, що марка сталі в стволі не відповідає технічним характеристикам, вона м’якша, ніж це повинно бути », – написала на своїй сторінці в Фейсбук правозахисник.

Також Решетилова стверджує, що необхідно було провести експертизу, але цього робити не стали.

«Для того, щоб це з’ясувати напевно, потрібно елементарно провести матеріалознавчу експертизу. Але нам сказали не лізти. Тому що ми тупі цивільні і нічого не розуміємо », – зазначила журналіст.

М120-15 «Молот» — міномет калібру 120 мм українського виробництва, розроблений на основі радянського міномета 2Б11. Вперше «Молот» презентували в рамках XII Міжнародної спеціалізованої виставки «Зброя і безпека — 2015».

Станом на літо 2016 року вартість одного міномета становила 483 тисячі гривень.

Слід зазначити, що трагедія у Рівному не перша, коли від вибуху міномета “Молот” гинуть люди.

В середині липня 2016 року в засобах масової інформації з’явились повідомлення про незадовільну якість використаних матеріалів та лакофарбового покриття. 12 липня 2016 року у письмовій скарзі артилеристи зазначили, що механізм від подвійного заряджання виконано із загартованої сталі, що може призвести до розриву під час пострілу і поранення особового складу.

25 липня 2016 року, близько 11:00, на полігоні «Широкий лан» в Миколаївській області, під час стрільб розірвався 120-міліметровий міномет М120-15 «Молот». В результаті вибуху загинув військовослужбовець 34 ОМПБ 57-ї бригади, ще 10 дістали поранень (один з постраждалих пізніше помер у госпіталі).

У ніч з 1 на 2 листопада через розрив міни в каналі «Молота» загинули два бійці «Айдару». Офіційна версія – вибух ворожої міни. Але потім з’ясувалося, що вибухнув таки українським міномет.

“За попередніми висновками фахівців, причиною трагедії, що призвела до загибелі двох військовослужбовців Збройних сил України, стала детонація боєприпасів у каналі ствола”, – йшлося у висновку незалежної комісії.

30 березня 2017 від вибуху міномету під Авдіївкою загинуло троє бійців.

Не зважаючи на це, вибухонебезпечний міномет і далі продовжують використовувати у Збройних силах України.

Нагадаємо, на Рівненському полігоні під час військових навчань сталася смертельна НП – загинули троє військовослужбовців, ще дев’ять отримали поранення. За попередніми даними, стався вибух міномета.

Зараз бригадні тактичні навчання припинені. На місце події терміново відправлені оперативна група на чолі із заступником Міністра оборони України та відповідальними за проведення розслідування особами.

Як повідомлялося раніше, офіційні дані про кількість загиблих в Іловайському котлі українських військових у серпні 2014 року далекі від реальності. Про це журналістам заявив депутат Криворізької міської ради, куратор добровольчого батальйону “Кривбас” Микола Колесник.

За його словами, тоді загинуло набагато більше, ніж 366 осіб, про яких говорять офіційно.

“Воєначальники остаточно забрехалися, запевняючи, що це добровольці самі, без наказу, вирішили взяти місто. Поїдьте на Краснопільске кладовищі під Дніпром або на кладовище в Запоріжжі, порахуйте, скільки безіменних хлопців після Іловайського котла там поховано під номерами”, – розповів він.

Також Politeka писала про те, що найближчими днями обстановка на Донбасі може знову загостритися. Так звана “влада ЛНР” оголосила в окупованому Луганську мобілізацію, а це говорить про те, що Україні варто очікувати загострення ситуації на Донбасі і можливого наступу.