За два роки ВР не змогла позбутися парламентської тяганини

За два роки роботи Верховної Ради були скандали, бійки, призначення двох урядів, трьох генпрокурорів і переформатування коаліції

Politeka довідалася, у чому головні провали в роботі нинішнього парламенту.

Окрім особистого чинника, яким можна пояснити прогули пленарних засідань, та бажання бути в центрі телекамер, за два роки нинішня ВР не змогла спростити бюрократію в ухваленні рішень. На це скаржилися не лише депутати та експерти.

Політолог і дослідник роботи Верховної Ради Ігор Когут вважає, що парламентська тяганина є однією з найбільших проблем Ради цього скликання.

«Зараз на кожен законопроект уряду необхідно узгодження всіх міністерств, висновки трьох комітетів ВР, схвалення декількох експертних та урядових установ і все це повинно проходити через міжвідомчу комісію! Тому уряд подає необхідні йому законопроекти через нардепів, щоб пройти за скороченою процедурою. Це створює бум законопроектів», – коментує Когут.

Про реформу роботи Верховної Ради точаться балачки з початку її роботи.

Експерти пропонують змінити графік пленарних засідань, прибрати статистичний розгляд на пленарному засіданні кожного депутатського звернення та подання, а також обмежити кількість законів, які може подавати кожен народний обранець.

У громадській організації Опора, яка відстежує роботу Ради, порахували, що поки нардепи розглянули близько третини поданих законопроектів. Лише зареєстрованих законів більше, ніж фізично можна встигнути розглянути за три роки роботи. З такою кількістю законопроектів не можуть впоратися й три комітети: із протидії корупції, з питань євроінтеграції та бюджетний комітет, які повинні надавати висновки щодо кожного документа, який потрапляє до сесійної зали.

За словами керівника проекту з парламентського моніторингу громадської мережі Опора Олена Рибій зазначає, що антикорупційний комітет покриває лише половину законопроектів і не може впоратися з такою кількістю документів.

«Раніше депутати ретельно обробляли свої законодавчі ініціативи, тепер громадськість стимулює їх подавати більше законопроектів, оскільки так нібито виявляється їхня працездатність. Але не можна ставити знак рівності між кількістю та якістю», – наголошує Рибій.