Учені зробили неймовірне відкриття: це змінює уявлення про нашу планету

Тверде внутрішнє ядро ​​Землі сформувалося набагато пізніше, ніж вважали раніше геофізики

Точні виміри намагніченості древніх порід Землі на Кольському півострові допомогли російським вченим з’ясувати, що тверде внутрішнє ядро ​​нашої планети сформувалося набагато пізніше, ніж вважали раніше геофізики, пише hvylya.net.

Про це повідомляє прес-служба Інституту фізики Землі РАН.

«Нам вдалося відновити параметри магнітного поля Землі, яке існувало на нашій планеті майже два мільярди років тому. Ми знайшли геологічні об’єкти на Кольському півострові, які зберегли інформацію про магнітне поле Землі з віком в 1,86 мільярда років, що само по собі є великим досягненням», – розповідає Роман Веселовський, заступник директора ІФЗ РАН і професор МДУ.

У далекому минулому ядро ​​Землі було повністю рідким, а не складалося не з двох або трьох, як сьогодні припускають деякі геологи, шарів – внутрішнього металевого ядра і навколишнього його розплаву з заліза і більш легких елементів.

В такому стані ядро ​​швидко охолоджувалося і втрачало енергію, що призводило ослаблення магнітного поля, що ним виробляється. Через деякий час цей процес досяг певної критичної точки, і центральна частина ядра «замерзла», перетворившись на тверде металеве ядерце. Це супроводжувалося сплеском і зростанням в силі магнітного поля, а також кардинальними змінами в механізмі його роботи.

Час цього переходу вкрай важливий для геологів, так як він дозволяє приблизно оцінити, з якою швидкістю ядро ​​Землі остигає сьогодні і як довго проіснує магнітний «щит» нашої планети, що захищає нас від дії космічних променів, а атмосферу Землі – від сонячного вітру.

Поки у вчених немає точної оцінки того, коли це саме сталося – теоретичні моделі пророкують, що це могло статися як досить давно, в архейську еру, приблизно два мільярди років тому, так і помітно пізніше, за часів протерозою або навіть едіакару, незадовго до «кембрійського вибуху» і появи сучасних багатоклітинних тварин.

Веселовський і його колеги зробили великий крок до отримання точної відповіді на це питання, вивчаючи властивості так званих долеритових Силлів – горизонтальних прошарків з глибинних порід кори Землі, що «вклинилися» в її приповерхневі шари під час великих виливів магми. Найяскравіші приклади їх існування можна знайти в породах знаменитих Східно-сибірських траппів, що викликали Пермське вимирання, а також на Кольському півострові.

Останні, як відзначають Веселовський і його колеги, сформувалися в першій половині протерозойської ери, приблизно 1,96-0,92 мільярда років тому. Це дало російським вченим можливість вивчити стан і властивості магнітного поля Землі в ту геологічну епоху, вимірявши залишкову намагніченість порід, добутих на березі моря в північній частині Мурманської області.

У них, як виявили вчені, збереглися досить якісні і однозначні сліди стародавнього магнітного поля Землі, які дозволили їм обчислити положення його полюсів і силу приблизно 1,86 мільярда років тому, а також постежити за його «міграціями» в попередні і подальші ери, використовуючи інші стародавні зразки порід кори.

До того ж, вчені вирахували положення Кольського півострова в той час – він знаходився в субтропічних широтах і був «повернутий» на 25 градусів по відношенню до його поточної конфігурації.

Ці виміри показали, що магнітне поле було в той час відносно слабким, але при цьому його положення майже не змінювалося. І те, і інше підтверджує популярну теорію про те, що магнітне поле Землі було відносно слабким до «застигання» твердої частини ядра, і одночасно вказує на те, що це сталося не раніше середини протерозою.

Російські вчені припускають, що воно з’явилося значно пізніше, за часів едіакарської ери, так як чисельні виміри сили магнітного поля, що панувало на Землі приблизно 1,5 мільярда років тому, могли бути сильно завищеними. До того ж, ці аномально високі значення можуть вказувати на те, що його напруженість могла сильно коливатися вгору і вниз до тих пір, поки не виникло ядерце.

«Одночасність «кембрійського вибуху» з виникненням екстремальної конфігурації геомагнітного поля навряд чи випадкова. Вона дозволяє припустити, що саме багаторазово зросла інтенсивність космічного і сонячного випромінювання на поверхні Землі в цей період і призвела до розвитку багатоклітинних організмів і виникнення тваринного світу за рахунок сильного збільшення мутаційних процесів», – робить висновок Валерій Щербаков, колега Веселовського по ІФЗ РАН.

Нагадаємо, вчені приголомшені появою на Сонце нових плям.

Як повідомляла Politeka, Сонце перетворюється на великий кристал.

Також Politeka писала: біля Сонця був виявлений дивний об’єкт.