Генетики замінили спорт таблеткою: «більше ніяких тренувань»

Препарат також може допомогти діабетикам і людям з ожирінням

Вчені з США, Швейцарії та Австралії за допомогою спеціальних препаратів простежили молекулярний механізм штучного підвищення фізичної витривалості.

Виявилося, що для збільшення витривалості важливо подолати “стіну марафонця” – поріг вуглеводного виснаження. Для цього необхідно забезпечити утримання глікогену в м’язах і печінці. Вчені вважають, що процеси, що забезпечують це, підвищують продуктивність і знижують залежність організму від глюкози, а їх стимуляція є одним із способів підтримки спортсменів.

У 2015 році американські вчені Вейвей Фен і Рональд Еванс виявили, що регулятором окислення жирних кислот в м’язах можуть виступати дельта-рецептори, що активуються Пероксисомні проліфератором (PPARδ). Аналогічні результати показало з’єднання GW1516 (GW) або ендуробол, правда в цьому випадку витривалість диких тварин збільшувалася тільки за умови фізичних навантажень.

У новій роботі автори включали GW в раціон тварин, які ведуть малорухливий спосіб життя, більш тривалий час (два місяці замість одного). Піддослідних поміщали на бігову доріжку і оцінювали вуглеводне виснаження за рівнем глюкози в крові. В результаті, препарат підвищив фізичну витривалість експериментальної групи більш ніж удвічі.

Щоб з’ясувати молекулярний механізм таких змін, вчені проаналізували експресію генів в м’язах мишей. Дослідники виявили, що після обробки змінилася активність 975 генів.

Це дало привід вченим стверджувати, що шлях PPARδ запобігає вуглеводне виснаження на користь жирової тканини, затримуючи глюкозу, яка необхідна мозку, в організмі. Тому спалювання жиру виступає не стільки стимулятором витривалості, скільки компенсаторним механізмом. При цьому, м’язи мишей, які отримували препарат, не змінювалися, як цей буває після фізичних навантажень, коли ростуть кровоносні судини і додаткові мітохондрії.

За словами Вейвея Фена, фізичні вправи активують PPARδ, однак робота вчених показує, що підвищити витривалість можна без фізичних навантажень.

Як уточнив генетик, відкриття зацікавило фармацевтичні компанії: виявлений механізм може лягти в основу препаратів для пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу і страждають ожирінням.

GW – агоніст PPARδ, який припинили розробляти на початку 2000-х років. Випробування на щурах показали, що препарат має високу канцерогенність. Однак пізніше метаболіти речовини виявили в аналізах ряду професійних спортсменів.

Раніше вчені з Університету Маркетті з’ясували, що до струсу в спорті призводить не один сильний удар по голові, а безліч легких. Команда вчених під керівництвом Брайана Стемпера порівняла дві групи футболістів: тих, у кого було зафіксовано струс головного мозку, і тих, у кого немає.

Дослідивши історію хвороб спортсменів і знімки їх мозку, фахівці прийшли до висновку, що 72% футболістів мали множинні забої голови в день, коли отримали струс. Вчені вважають, що це явище може мати «розтягнутий» характер, тобто до струсу призводять постійні легкі удари головою протягом якогось часу. При цьому багато спортсменів можуть не знати про це, вважаючи, що їм просто нездужає.

Нагадаємо, названо найнебезпечнішу професію в світі для життя і здоров’я людини.

Як повідомляла Politeka, офісна робота руйнує наше здоров’я.

Також Politeka писала п’ять онкологічно небезпечних професій.