«Книжковий Арсенал»: політика подвійних стандартів і лицемірство, замасковані під вибір

Читать на русском
«Книжковий Арсенал»: політика подвійних стандартів і лицемірство, замасковані під вибір «Книжковий Арсенал»: політика подвійних стандартів і лицемірство, замасковані під вибір

Рівняння на «Книжковий Арсенал» стало звичною нормою у субкультурі українських інтелектуалів та читаючих громадян

Він, дійсно, свого часу, став знаменником книговидавничого пробудження українців. На його локаціях без ускладнень можна було придбати твори авторського діапазону від медитативного Андруховича до українофоба Бузини.

Генеральна лінія оргкомітету невтомно ставила наголос на гнучкій політиці щодо авторів і видавничого контенту, позиціонуючи себе як відкритий майданчик, що подає зріз книжкового ринку України. Риторика гнучкості та декларативного плюралізму й по нині є головною фішкою здавалося б демократичної редакційної політики оргкомітету (за винятком, відверто, антидержавної літератури, з огляду на 5-ий рік фактичної війни та підвищення планки жорсткості законодавства у цьому проблемному сегменті). Проте реалії є зовсім іншими, ніж про них зазначають організатори події.

Двері «Книжкового Арсеналу» відкриті далеко не для усіх видавництв. Критерії відбору учасників ярмарки не мають чіткого алгоритму і прозорості. Палітра присутніх формується, у тому числі, за фактором особистих зв’язків, дружби, кумівства тощо.

Важливу роль також відіграє тематична відповідність книги смакам та світогляду членів оргкомітету. Приміром, між літературою про війну на Донбасі та книжками про ґендер перевага надається останнім. Література, що висвітлює націотворчі процеси (у історичному і політичному аспектах) безцеремонно потрапляє в бан, а її нішу посідає друкована продукція з більш, ніж детальним, освітленням космополітичного дискурсу під грифом «рівність та права людини», література крайньо феміністичного спрямування і така, що несе скепсис щодо сімейних цінностей.

Подібного роду фільтрація прямо вказує на функціонування механізму цензури щодо актуалізованих книжками тем та селекції за світоглядними ознаками. Навряд хтось з видавців, не пройшовши крізь сито цензури з боку «Книжкового Арсеналу», отримає простолінійну відмову в участі у заході. Попри зафіксоване у статутних положеннях книжкової ярмарки право організаторів надавати відмову заявникам без пояснення причини, подібна практика, все ж не використовується ними на широку ногу. Більшість відмов з боку «Книжкового Арсеналу» надаються за допомогою чемного листа з логічним акцентом на формулювання «ваш контент нам не підходить тематично».

На цьому етапі виникає питання, якими мають бути тематичні межі, що маються на увазі адміністрацією «Книжкового Арсеналу» під час вибору видавництв-учасників події. У випадку музичного рок-фестивалю самозрозумілим є те, що електронна музика чи автентичні співи підпадають під визначення «не формат». Подібного умовиводу можна сягнути у випадку, коли йдеться про drum & bass вечірки чи етно-фестивалі. Натомість формула відбору учасників події у випадку «Книжкового  Арсеналу» залишається втаємниченою. Ба, більше, під транспарантною риторикою організаторів про «відкритість майданчику, рівні можливості і свободу слова», діє груба совкова цензура та кумівство.

Політика подвійних стандартів і лицемірство, що стало нормою для адмінів топової книжкової ярмарки України, вже другий рік поспіль вижбурює за борт човна кілька ветеранських видавництв. Їх контент не бажаний на локаціях заходу. І все це відбувається на фоні колективних стенань про «реінтеграцію та соціальну адаптацію колишніх учасників бойових дій». Такий стан речей, з одного боку, підштовхує ветеранські видавництва до колаборації і координації дій; з іншого, до пошуку гідної відповіді «Книжковому Арсеналу». Остання, виявиться більш, ніж переконливою та посутньою, за умов небажання організаторів ярмарку переглянути своє ставлення до молодих видавництв, що засновані добровольцями російсько-української війни.

Джерело: Politeka

Опубліковано:

Гори сміття у Кривому Розі, пожежа на сміттєзвалищі під Києвом та сотні зрубаних дерев: чим запам'ятався тиждень екоінспекторам

Держекоінспекція відкрила Пункт екологічного контролю № 1 у Білій Церкві

Прокурорське диво в тилу: Микола Томенко пояснив, чому сім із десяти "хворих" законників раптово одужали і хто платить за цей банкет

На Подолі розвиватимуть цивільно-військове співробітництво: районна адміністрація підписала Меморандум із НГУ

Новий старт українсько-китайського культурного співробітництва

«Телефон – це фактично все ваше життя»: юрист розповів, що першим забирають під час обшуків

Забронювати на місяці вперед: як чернігівська співачка YUDYTSKA самотужки завойовує українську сцену без продюсерів та мільйонних бюджетів

Корупція - системна хвороба України: Олена Дума призентувала книгу та розповіла, чому важко ламати схеми

Мінус два літаки за місяць: спецпідрозділ «Омега» очолив рейтинг знищеної ворожої авіації

Наукова діяльність та збереження спадщини: в Україні створили першу організацію нащадків жертв польських репресій

Сім років болю і боротьби: 27-кілограмова Поліна благає українців про допомогу заради життя

Готується новий Митний кодекс: журналістка розповіла, що буде з посилками до 150 євро

ДПСУ, фонд "Надія" та "Укрпошта" погасили марку, присвячену прикордонникам підрозділу "СТРІКС": "У темряві світить наша Воля"

ЄС не ухвалив рішення про масову депортацію українських військовозобов'язаних чоловіків, – Катерина Котенкова

Таємниці старого Подолу: Володимир Наконечний розповів, чим дивує легендарна церква Покрови та які загадки вона приховує

Посол ОБСЄ вдруге відвідав місце російського удару по житловому будинку на Подолі

Мавіки, зарядні станції та апарати для реанімації: Християнський корпус передав вантаж на Запорізький та Покровський напрямки

Поштова площа може стати головною точкою входу до історичного Києва

Горіли сміттєзвалища та масово вирубували ліси: екоінспектори підбили підсумки тижневих рейдів

Показати ще