«Генерал Черешня» — дрон на мільярди: журналісти розповіли про завищені ціни та безконкурентні закупівлі

У фокус уваги правоохоронних органів та медіа потрапив новий фаворит оборонних контрактів — FPV-дрон із промовистою назвою «Генерал Черешня». За кілька місяців цей продукт, просуванням якого займатися відомі особи, отримав мільярдні державні замовлення. Проте ціна, за якою держава купує техніку, та методи роботи постачальників викликають чимало запитань у суспільства.

Про це пише FTTC.

Зліт «Генерала Черешні»: від ідеї до мільярдних контрактів

Історія успіху цього безпілотника розпочалася навесні 2025 року, коли модель успішно пройшла кодифікацію через профільне управління Міністерства оборони. За цим проєктом чітко простежуються постаті колишнього запорізького депутата та адвоката Ярослава Гришина та його оточення. Щойно виріб отримав зелене світло, обсяги державних замовлень через Агентство оборонних закупивель почали стрімко зростати, злетівши у десятки разів і сягнувши неймовірних 4,5 мільярда гривень лише за перше півріччя.

Цікаво, що впритул до цього процесу виявилися залучені й інші знайомі обличчя: родичі та колишні колеги працювали у профільних державних закупівельних структурах, а менеджерські посади в компанії-виробнику обсідали давні бізнес-партнери та юристи з орбіти Гришина.

Подвійна ціна та відсутність конкуренції

Найбільший інтерес у цій історії викликає фінансовий бік питання. Якщо ринкова вартість аналогічних FPV-дронів коливається у межах 10–18 тисяч гривень, то державні структури чомусь купували «Генерала Черешню» за ціною від 17,9 до 39 тисяч гривень. Технічні вимоги до тендерів часто виписувалися настільки специфічно, що відсікали будь-яких альтернативних виробників, дозволяючи компанії вигравати торги без жодної конкуренції.

Апетити постачальників вражали й на волонтерському ринку. Представники компанії навіть дозволяли собі погрожувати перевірками українським благодійним фондам, які відмовлялися купувати їхню продукцію за завищеними цінами, коли в комерційних пропозиціях фігурували суми по 110 тисяч гривень при реальній ринковій вартості втричі нижчій. Ба більше, комплектуючі для зборки закупники домовлялися шукати через анонімні телеграм-канали без належних документальних підтверджень.

П'ять кримінальних проваджень та пошук винних

Така бурхлива діяльність не могла залишитися без уваги правоохоронних органів. Станом на сьогодні Бюро економічної безпеки, Державне бюро розслідувань та Служба безпеки України відкрили щонайменше п'ять кримінальних проваджень за статтями про привласнення майна, зловживання службовим становищем та навіть ухилення від мобілізації через фіктивне бронювання співробітників «критичних підприємств».

У списках можливих фігурантів та інтересантів розслідувань медіа та силовики називають і колишніх посадовців Міністерства оборони, і керівників закупівельних агентств. Поки суди відмовляються зобов'язувати силовиків відкривати додаткові провадження, а самі фігуранти намагаються відбитися від звинувачень, суспільство вкотре стає свідком того, як великі державні бюджети на оборону освоюються за сумнівними схемами.