Скандал навколо ЗТМК: журналісти розповіли, як власник ритуального бізнесу з "російським шлейфом" Юрій Зенкін очолив оборонний гігант

Фонд державного майна України без конкурсів та зайвого галасу призначив нового керманича на Запорізький титано-магнієвий комбінат (ЗТМК). Але замість профільного фахівця крісло директора стратегічного підприємства посів підприємець Юрій Зенкін, чий основний досвід пов’язаний із виготовленням пам'ятників та ритуальними послугами. Хто стоїть за цим призначенням, чому «покровителі» нового директора мріють про «Росію-матушку» та чим такий кадровий квест загрожує оборонній галузі України.

Про це пише у своєму матеріалі сайт Акценти.

Титан під загрозою: чому ЗТМК — це не просто завод

Для розуміння масштабу проблеми варто нагадати: Запорізький титано-магнієвий комбінат — це єдине в Україні та унікальне для всієї Європи підприємство, що виробляє титанову губку. Ця сировина є критично важливою для авіації, ракетобудування та космічної галузі.

Сьогодні контроль над українським титаном — це питання світової геополітики. Навіть у Конгресі США неодноразово наголошували, що збереження цього ресурсу під українським контролем є ключовим фактором для стримування військово-промислового комплексу Росії та Китаю. Саме тому призначення на таку посаду людини без жодного досвіду в металургії виглядає не просто дивно, а відверто небезпечно.

Кар’єрний зигзаг: від цвинтаря до високих кабінетів

Біографія нового директора Юрія Зенкіна здатна здивувати навіть найдосвідченіших кадровиків. У Запоріжжі він відомий насамперед як власник бренду «ГраніТек», що спеціалізується на виготовленні надгробних пам'ятників. До того ж, піком його металургійного минулого була робота на посаді «завхоза» (начальника відділу господарського забезпечення).

Згідно з офіційними деклараціями, пан Зенкін встиг попрацювати і в обласних психоневрологічних закладах, отримуючи там офіційну зарплату, та керував футбольним клубом «Металург». Жодного стосунку до високих технологій чи титанової промисловості новоспечений гендиректор ніколи не мав. Як людина, що звикла працювати з гранітними плитами та господарськими питаннями, збирається керувати складним хімічним виробництвом — питання риторичне.

Друзі з російським присмаком: хто штовхав Зенкіна на посаду

Журналісти-розслідувачі вирішили копнути глибше і з’ясували, що за призначенням можуть стояти фігури з вельми сумнівною репутацією. Серед «покровителів» Зенкіна називають Сергія Данілова та Володимира Жданова.

Особливий інтерес викликає активність цих осіб у соціальних мережах країни-агресора. Сергій Данілов, за даними ЗМІ, у мережі «ВКонтакте» цікавився перевезеннями по території РФ, обміном рублів у Європі та відверто захоплювався російським диктатором. Наразі його сторінка закрита, проте її досі прикрашає «георгіївська стрічка».

Не менш яскравим є і його партнер Володимир Жданов, який у своєму профілі місцем проживання прямо вказав «Россия-матушка». Такий «беграунд» людей, що лобіюють призначення директора на оборонний завод України, викликає обґрунтовані підозри у спробі навмисного блокування роботи комбінату в інтересах ворога.

Ціна помилки: чим ризикує Україна

Призначення некомпетентного керівника на об'єкт такої ваги в умовах війни — це прямий шлях до деградації виробництва. Якщо ЗТМК перестане працювати або потрапить під тіньовий вплив проросійських сил, Україна втратить не лише унікальне підприємство, а й довіру міжнародних партнерів, які розглядають наш титан як альтернативу російській сировині.

Громадськість та медіа чекають на офіційні роз'яснення від Фонду державного майна: за якими критеріями обирали Юрія Зенкіна та чи проходив він перевірку відповідними спецслужбами на предмет зв'язків із «любителями руського міра». Адже в цей час помилка у кадрах на стратегічному рівні може коштувати країні занадто дорого.