Ми ділили апельсин: створюємо міністерство ветеранів

Зустрівся днями з товаришем – Ірбісом:

– Слухай, дядя Льош, а що відбувається? Ось ти приїжджав до нас в область, збирав хлопців на розмову, питав за міністерство ветеранів. Ну і де воно?

– Та ну, – спробував відмахнутися я, не бажаючи продовжувати набридлу тему, – вже два роки мусолять.

Ірбіс серйозно подивився на мене:

– Ні, ти скажи. Так буде мінвет чи ні?

Я зрозумів: доведеться викласти все, що знаю. А знав я багато – займався цим питанням з 2017-го.

– Хороша була ідея, але реалізація – **рня. Дивись: депутати запропонували зробити міністерство – окрему структуру, яка тільки ветеранами буде займатися. Така, як у американців. Нагорі за це вхопилися. Ось і я теж погнав по областях дізнаватися думку атошників. Поки там катався, в Києві сіли за написання документів як все це повинно працювати. І все б нічого, але писати сіли не юристи-економісти, а «великі професіонали» від активістів. Визначили, чим так як на їхню думку має займатися міністерство, скільки чиновників в ньому буде і коли все це мусить запрацювати. Визначили, та ні у кого не запитали.

– Дядя Льош, давай по-простому. Що все це означає?

– А значить це, що розписали, скільки мільярдів грошей візьмуть з бюджету, куди витратять і хто в крісла сяде. Прикинь! Уявляю собі очі Гройсмана по п’ять копійок, який раптом побачив цю писанину.

– А вони самі хто, активісти ці? Атошники? Волонтери?

– Та все більше чиновники нинішні і колишні. Тему відчули, ось і понабігло. Пишуть папери, семінари проводять, як атошникам жити добре буде, селфі з політиками роблять. Депутат Третьяков, голова комітету ветеранів, їхню мову цитує як «позицию самих ветеранів та громадськості, які рішуче підтримали створення профільного міністерства».

Загалом, як в класиці «Зозуля хвалить півня, за те, що хвалить той зозулю».

Ось і скажи мені: ти війну пройшов, командиром був. Вони твою думку запитували, як тобі добре буде?

– Так я взагалі не знаю, хто вони такі. І що вони для мене розстаралися так, – Ірбіс з гіркотою посміхнувся, – мені ніколи по комітетах ходити. Я ветеранам справами допомагаю: кому путівку в санаторій у чиновника «вибити», кому дитину в садок влаштувати, а кого і в останню путь проводити – вмирають наші пацани, спиваються, стріляються… життя не цукор.

Ми обидва замовкли, кожен про себе згадав своїх.

– Слухай, – продовжив Ірбіс, – так якщо ідея з мінветом хороша, нехай Кабмін сяде і сам напише всі потрібні для роботи документи. В чому проблема?

– Е, брат, так це тільки одна частина проблеми. Пам’ятаєш, я коли в область до тебе приїжджав і з ветеранами спілкувався, що половина кричала? «Навіщо нам ще одне міністерство, тільки чиновників плодити та зарплати їм платити. Є вже Держслужба ветеранів і нічого не працює. Казнокради одні всюди». І ось так по всій країні: одні «за», інші «проти». Гройсман теж бачить ці хитання. Та й з кандидатурою майбутнього міністра не може визначитися. А йти у когось на поводу точно не буде.

– До речі, – перебив мене Ірбіс, – так міністра вже призначили ніби. Я чув, Фриз Ірина буде. Хто така? Ветеран, волонтер, доброволець? Щось зрозуміти не можу.

– Депутат з комітету нацбезпеки, колишня прес-секретар Порошенка. Мені тут один чоловік шепнув, що її вирішили міністром зробити ще до того, як з мінветом визначилися. Ну, як то кажуть, для гарної дівчини і міністерство завжди знайдеться. Ось БПП її і висунув. Тепер тисне і ультиматуми виставляє: підемо з коаліції, якщо Іру на міністра не візьмете.

Все в купу змішалося: БПП кричить – Іру в міністри, НФ – ми самі з вусами, у нас свої кандидати знайдуться. І тільки Гройсман, як тигр перед стрибком, зачаївся і вичікує. А грошей на мінвет в бюджеті 2019 р. не закладено.

І що ж виходить? Роботу Держслужби ветеранів розвалили, посади в новому міністерстві потрібним людям вже роздали, по стільцях розсілися, а грошей немає? Так кому він потрібен, мінвет без грошей? Виходить, що нікому.

– А навіщо Держслужбу розвалили?

– Так щоб ситуацію нагнітати. Якщо погано працює Держслужба, значить, що? Потрібно створити нове міністерство. І роздати крісла тим самим відданим чиновникам, які розвалили роботу Держслужби. Така ось спецоперація. Експеримент над ветеранами.

– Сумно якось виходить, дядь Льош. Нікому ветерани не потрібні.

– На пацанів зараз всі тільки піар роблять – вибори на носі. Роздають обіцянки хорошого життя. Ось взяли американську ідею як допомогти ветеранам, а натягнути на наш український глобус навіть через дупу не виходить.

Ірбіс задумався, закурив і сказав:

– За що воювали?.. Гаразд, про що тут говорити, одна біль. Скажи, що робити?

– Непогано б було ветеранам зібратися і допомогти великим дядькам з політики: Третьякову, Гройсману, Авакову, Реві сісти за стіл і вирішити питання. Або налагодити нормальну роботу Держслужби, або створити працюючий мінвет. Чесно, відкрито і для людей. А не для чиновників пиляти бюджети. Інакше діла не буде.

– І як ти пропонуєш їм допомогти? – посміхнувся Ірбіс, здогадуючись, що я відповім.

– Ну, тут, друже, ти краще за мене знаєш. А я до тебе ще одним багнетом долучуся. Ми ж з війни разом. Завжди можу на тебе розраховувати. А ти – на мене.

Я поплескав його по плечу… свій свого на війні не кидає.

Олексій Лапіріді, радник міністра соціальної політики, волонтер

Нагадаємо, топ скандалів УПЦ МП в Україні: заборона безвізу і благословення бойовиків.

Як писала Politeka, Гіркін повстав проти Кремля та жорстко принизив Путіна: за спинами жінок і дітей.

Також Politeka писала, що у Путіна закінчилися гроші на окупацію Донбасу: першими постраждали двірники.