Ті, що співають у жлобовнику

Красна ціна нашої відкритості, прозорості та new-реформування – 1700 грн. Саме стільки штрафу столичний суд призначив голові Нафтогазу Андрію Коболєву за категоричне небажання озвучувати публічно прізвища щасливих володарів гігантських премій держкомпанії.

Це нехай незначна, але вельми красномовна історія, що ідеально розставляє акценти в нашій нинішній ситуації. І точно відповідає на базове питання, чому ми – тварі тремтячі.

Коротко. Певний час тому наш нахаба з партнером (Вітренком) захлинулися в слині, розповідаючи про велику перемогу Нафтогазу над Газпромом, і блискавично нарахували собі премій загальним розміром $44 млн. Вітренко незграбно обґрунтував це – «а вам хіба шкода 1% від суми, поверненої до бюджету?»

Не шкода.

Але, по-перше, до бюджету нічого не надходило.

Оскільки це було проміжне рішення. По-друге, виявилося, що за всіх своїх pr-понтів парочка Коболєв-Вітренко так і не перебудувала суть Нафтогазу і він, як і раніше, потребує дофінансування або за рахунок урядових субсидій, або за рахунок дорогих кредитів, знову ж таки, під правгарантії.

По-третє, всі великі перемоги Нафтогазу в результаті незмінно призводять до зростання конкретних споживчих платежів за вуглеводні.

Утім, мене зацікавило дещо інше. Чинний нардеп Власенко робить стандартний запит у НАК із проханням надати перелік премійованих і обґрунтування розмірів виплат. Абсолютно адекватна депутатська поведінка. Пряма безумовна процедура. Представник парламенту вимагає у керівника держкомпанії надати громадськості повний розклад.

Але ні. Адже це не для нас. Суспільство – хня. Депутати, йдіть далі. Ми – младореформатори, і тому відваліть від нас… Коротше, все як завжди.

Спочатку Коболєв банально ігнорує депутатські запити. “Вам не належить знати, хто з держслужбовців добре віджер на фікції”. Після вже апарат ВР складає протокол про неналежну поведінку Коболєва. Знову ігнор.

І ось вона “справедлива” помста – круте судове рішення про штраф у 1,7 тис грн.

Справедливість таки є (іронія).

Звідси прості висновки. Мародерська суть держави нікуди не ділася. Якщо ти сидиш на посаді, тобі плювати на контролерів/аудиторів і суспільство. Неадекватність заохочення і покарання. Мутна премія на 44 млн покарана штрафом у 1,7 тис. грн.

Ну і найважливіше. Коболєв та інші младос не є бодай скількись адекватними і професійними менеджерами.

Типові new-bariga з гарною англійською і pr-навичками.

І, все ж таки, це занадто незвично. У нас заведено влаштовувати орденопад навіть після відкриття районних ФАПів. А тут “велична перемога” і… категорична відмова розкрити прізвища всіх суперчемпіонів. Ніби це співробітники зовнішньої розвідки.

Абсурд? Ні. Просто найчистіше і незамутнене злодійство. З подальшим демонстративним харканням в обличчя суспільству. Втім, давайте краще далі поговоримо про круті реформи у виконанні хитрих хлоп’яг.

Михайло Подоляк, політтехнолог

Нагадаємо, отримавши премії, чиновники «Нафтогазу» найняли клоунів у фейсбуці для шоу.

Як писала Politeka, премії “Нафтогазу”: стало відомо, як “нагородили” Коболєва і компанію.

Також Politeka писала, що «Нафтогаз» пересадив Коболєва на броньований «Кадилак»: своїх мільйонів не вистачило.