Віталій Скоцик: аграрне базікало України з дуже сумнівним минулим
Україна…Велика та могутня держава. Нашим землям заздрить увесь Захід, про наші простори відомими авторами написані тисячі творів, наша продукція натурального господарства має величезний попит.
От тільки давно не секрет, що влада нашої країни веде, м’яко кажучи, неправильну політику. Усі чудово розуміють, що чинний Кабінет міністрів намагається знищити нашу країну зсередини, скорочуючи пенсії та збільшуючи ціни на продукти харчування. Проте це передбачувано! Адже нас вже нічим не здивувати!
Розкрадають країну – що ж поробиш, ми миримося з цією думкою. Забирають останнє, що є у людини – ми мовчки терпимо. Убивають хлопців в ООС (це те, яке АТО) кожного дня – приймаємо як даність.
Ми з усім змирилися. Коли ж у політиці з’являються люди, котрі кажуть правильні речі, які демонструють свою зацікавленість у створенні кращих умов життя для населення – починаємо вірити у цих людей. Та дарма… не можна довіряти тим, хто лише говорить, хай би дуже доладно й гарно…
Мова йтиме про «чудову» людину, Віталія Євстафійовича Скоцика. Наразі він є головою Аграрної партії України (АПУ).
Достатньо молодий, добре освічений, приємний зовні чоловік. Має за спиною великий досвід. Почав свій шлях від простого викладача у Національному аграрному університеті, був генеральним директором всесвітньо відомих американських компаній, таких як AMAKO та Landcom International (щоправда, там він примудрився створити мільйонні борги, за що його вигнали).
Віталій навіть має почесні нагороди та звання. Наприклад, у нього наявний орден «За заслуги» (за які-такі – не зрозуміло. Проте орден є. До речі, Скоцик дуже полюбляє ним вихвалятися). Віталій Євстафійович також обожнює згадати про те, що він, мовляв, є «почесним громадянином США». Каже він про це з гордістю, розпливаючись посмішкою від власних слів. Але є одна малеееесенька проблемка.
Звання «почесний громадянин США» мають лише 8 осіб в світі, в основному, цим званням вшановують людей посмертно.
Була одна-єдина людина, що стала «почесним громадянином США» за життя, але це чомусь (а й справді, чого б це?) не Скоцик, а Вінстон Черчилль.
Проте Віталіка цей факт не зупиняє. Та яка різниця?! Одним громадянином більше, одним менше – кому до цього є цікавість! Та й, кінець кінцем, – де Черчилль, і де Скоцик?
Взагалі-то у біографії Віталія забагато розбіжностей. Наприклад, до США він вирушив навчитися у 1994 році, а от те саме звання почесного громадянина отримав у 1992-му. А чом би й ні? За 2 роки до приїзду до країни він вже був її почесним громадянином. Ще один момент. За словами самого Скоцика, через 4 роки після навчання він їде до Великобританії і там отримує звання кращого іноземного топ-менеджера у 1996 році.
Але ж навчання він почав у 1994-му. Де ж тут 4 роки? Не зрозуміло… Може, у Великобританії у нього рік рахувався за два?
Якось не дуже добре Віталій вивчив свою біографію, що її, скоріш за все, йому написали зацікавлені люди.
До слова, коли Скоцик став головою АПУ, він доволі пафосно оголосив (ну так, аби звичайні смертні почали захоплюватися та пишатися ним), що він відмовляється від свого майбутнього у Штатах для того, аби будувати гідне майбутнє України. І звісно, звичайні люди, ті, що працюють «на землі», повірили йому.
Це ж яка гучна заява! Людина за Батьківщину, за кохану Україну переживає! Навіть у США не поїде, хоча там він дуже потрібний (знову ж таки, не зрозуміло, кому й нащо він там надто потрібний, проте сам Скоцик упевнений: без нього там не впораються).
Після цієї заяви, буквально через кілька тижнів, з’являється інформація, що керівництво Аграрної партії України рейдерським захватом забрало орні землі у бельгійського інвестора. Справу швидко зам’яли, подальша доля цих земель, та й самого інвестора, невідома. От тобі й Аграрна партія. Та сама, що мусить розвивати сільське господарство, робити наші землі родючими, незаконним шляхом відбирає ці самі землі.
Скоцик вже давно привертає увагу до своєї особи. Навколо нього було достатньо скандалів, в основному пов’язаних із фінансовими махінаціями. Але чомусь ця людина знаходиться в політиці. Звісно, може це й не така необмежена влада, як у Гройсмана, але все ж таки це влада. І Віталій впевнено нею користується. Користується не з метою допомогти розвитку України, а у власних інтересах. Кому й навіщо потрібно, аби саме Скоцик керував партією – питання складне.
Владислава Мельник, znaj.ua