Як нокаутувати Кремель
Ті, кому за сорок (напевно, і ті, кому за тридцять теж) пам’ятають чудове гасло дев’яностих років – «Перебудову почни з себе». Справді, дуже логічно. Замість гнівних постів про корупцію можна припинити давати хабарі, хоча б побутові. Замість вимог посилити покарання для порушників правил дорожнього руху можна спробувати не перевищувати швидкість. Так, по проспекту Перемоги теж їхати 50 км на годину. І по проспекту Бажана – 50. Так, о першій годині ночі на порожній дорозі теж. Слабо? Мені слабо, це правда.
Відмовитися від зарплати в конверті, навчитися сортувати сміття – варіантів маса. Не вірити політичній рекламі, а читати програми партій перед виборами. І гуглити історію кар’єри кандидатів – хто і коли щось обіцяв, а що потім робив. Незручно, важко, незвично. Але саме так змінюється реальність. Не красивими постами, а діями. І починати дійсно краще з себе. Цей принцип працює, як у приватному житті, так і в геополітиці. І якщо ти звертаєшся до міжнародного співтовариства з якимись пропозиціями, логічно починати це робити самому.
Кабінет міністрів затвердив зміни до законопроекту «Про санкції» і направив його на розгляд до Верховної Ради. Законопроект пропонує заборонити використання програмного забезпечення і телекомунікаційного устаткування країни-агресора на об’єктах критичної інфраструктури України. Логічно, погодьтеся – вводити санкції проти країни-агресора і вже потім вимагати від Європи і США робити те ж саме. З програмним забезпеченням все очевидно – це навіть не санкції для напоумлення ідіотів, це гігієна і самооборона. На об’єктах критичної інфраструктури – тим паче.
У нас серйозні плани щодо розвитку енергетики та експорту електроенергії в ЄС – це ніяк не поєднується з російською роллю в програмному забезпеченні. Тут уряд діє цілком логічно. Але обмежуватися відмовою виключно від ПЗ – мало. Щодо постачання ядерного палива в 2013 році ми від РФ залежали на 100%, що при Януковичі було логічно. Уряд Яценюка домовився з американцями, ми розбудовуємо АЕС під їх стрижні (там різниця в формі, а не в складі) і вже частка західного імпорту в українській атомній енергетиці близько 40%. Дайте час – від російських поставок відмовимося зовсім. Але є й інше питання – утилізація використаного ядерного палива. Зараз все йде в Росію і це обходиться Україні в сотні мільйонів доларів щорічно. Можна побудувати свій завод? Потрібно. Він окупить себе з запасом протягом двох років, а в Чорнобильській зоні буде виглядати цілком логічно.
Зв’язки з Росією, економічні, культурні та взагалі всі проходять по категорії протиприродних. І їх потрібно рвати – в енергетиці, в економіці, всюди. Іноді для прискорення процесу потрібні санкції, це логічно. Як чарівний пендель, який підвищує швидкодію співробітника. І вже з такої позиції ми можемо просити і навіть вимагати від Заходу бути жорсткіше в цьому питанні з РФ. Тим більше, що там є певне розуміння загального сценарію щодо напоумлення і покарання Кремля, в якому ми просто зобов’язані взяти участь. Загалом, більше санкцій хороших і різних. Від України, від ЄС і США. Давайте влаштуємо змагання – хто введе більше антиросійських санкцій. Переможцем може бути хто завгодно, але ініціатором і наочним прикладом повинні бути саме ми.
Кирило Сазонов, блогер