Ситуацію із Саакашвілі «заграти» не вдалося

Влада різко заговорила про «правове поле». Ну так, чули: друзям – все, ворогам – закон. Власне, в фарисействі нинішньої влади ніхто й не сумнівався.

У великій політиці немає писаних законів, тому що історію пише переможець. Але є неписані правила, які передбачають, що за певні дії влада в конкретній країні гарантовано отримає засудження цивілізованого світу. Це, перш за все, дотримання громадянських прав і свобод. Інше питання, наскільки жорстким і дієвим буде таке засудження.

Для України сьогодні охолодження відносин із Заходом, яке тягне за собою зменшення фінансових вливань є смертельним. І президент Петро Порошенко з його досвідом прекрасно це розуміє.

Але він спробував скористатися теж неписаною лазівкою в цих самих міжнародних політичних правилах. А саме: якщо влада діє рішуче і швидко, то її дії, як правило, залишаються без наслідків. У футболі в таких випадках, коли суддя не встиг свиснути, кажуть «заграно».

Якби Януковичу вдалося за пару днів розігнати Майдан, його б, звичайно, пожурили, але і тільки.

Якби Порошенко зміг оперативно затримати Саакашвілі та екстрадувати його в Грузію, то критична реакція в світових колах, звичайно ж, була б, але без істотних наслідків.

Але не вдалося. І тепер головняка у Петра Олексійовича додалося багато. Основні світові «куратори» України змушені будуть якось реагувати, і ця реакція навряд чи сподобається ПОПу.

А з іншого боку, при всій цинічності великої політики, в ній є і речі абсолютно чесні. Зокрема, суспільна значущість політика, насправді, визначається не електоральними рейтингами, намальованими придворними соціологами, а кількістю людей, які кинуться на виручку, коли такого політика спробують заарештувати.

Увага, питання: скільки людей з ризиком для себе стануть відбивати Петра Порошенка, коли правоохоронці прийдуть за ним?

Олександр Кочетков, політтехнолог