Російська загроза для Трампа

Багато хто запитує – а чи буде імпічманутий Трамп?

(ех, мені би про Порошенка те саме знати)

До конгресових слухань про Росію і зв’язки росіян з трампоїдами, я вважав правильним думати, що тема імпічменту – це не більше, ніж інформаційна кампанія опонентів Трампа, покликана створювати психологічний дискомфорт, але позбавлена особливих правових перспектив (так, так – процедура імпічменту – це правова, а не політична процедура).

Насправді тем щодо зловживань чи порушень Трампа, які «тягнули» би аж на імпічмент не було.

Але зараз ситуація розвивається.

Дуже досвідчена і пригнічена останньою електоральною поразкою демократична меншість у Конгресі, послухавши директора ФБР Джеймса Комей, який, до речі, виявився людиною з потрясаюче прямою спиною, відчула запах крові.

Директор ФБР повідомив, що трампоїди (даруйте за цей вульгаризм, але дуже вже специфічне оточення радників у Трампа, і занадто вони нагадують мені оточення Віктора Януковича) перебувають під наглядом контррозвідки в рамках справи про підривну діяльність Росії на виборах 2016 року, і що ця справа буде розслідуватися довго.

Черговий твіттер-вивих Білого дому в розпал слухань про те, що директори ФБР та АНБ заявили, що Росія не вплинула на електоральний процес, директор ФБР дуже спокійно використав для роз’яснення, що його заява мала на увазі той факт, що Росія не вплинула на підрахунок голосів, але що він і гадки не мав заперечувати, що росіяни впливали на вибори.

Отже, оточення Трампа, від якого сам Трамп – образно мовлячи, через два коридори в Білому домі, можуть бути офіційно підозрюваними. І можливість для них «домовитися» з ФБР, ну, майже близька до нуля.

Тому, цілком може бути, що тема зв’язків з росіянами окрім інформаційної, отримує ще й хороші правові та політичні перспективи. Аж до тієї міри, що може стати центральною в майбутній виборчій кампанії.

Тобто, говорити про Росію (ну, як про Росію? про що би американці не говорили, вони говорять лише про себе) не припинять.

Але, як це найчастіше буває, ця ситуація не буде винятково добре для України. З одного боку, контекст однієї з найважливіших внутрішньополітичних тем в США буде, як ніколи, близько до наших проблем. Звичайно, це створюватиме деякі перспективи, зокрема, для контактів в Конгресі та для експертної роботи, для публічної інформаційної діяльності в США.

Але той факт, що Україна в цьому контексті є, та ще й відіграла на початковому етапі (влітку минулого року) ключову роль, як на мене, аж ніяк не покращуватиме можливості для діалогу з адміністрацією Білого дому.

Богдан Яременко, дипломат