Юрій Ванетик розповів про Пенні Пріцкер та інтерес США у відновленні України
Тиждень розпочався з приїзду до Києва спецпредставника США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер. Трохи більше, ніж місяць тому президент Байден призначив її на цю посаду і це був її перший український візит у новій ролі.
Раніше Пенні Пріцкер заявляла, що компанії США зацікавлені інвестувати в Україну, але для цього Києву потрібно продемонструвати головне – реформи, які стануть гарантією безпеки (доцільності) майбутніх американських фінансових вливань.
Пенні Пріцкер – дуже потужний чиказький демократ. Має велику політичну історію з Обамою. Вони ще й хороші друзі. Вона із сім'ї мільярдерів. Сама інвестор та одна з 11 спадкоємців багатомільярдного статку родини Пріцкерів. Ключовий збирач коштів для кампаній Обами та Байдена. Була свого часу міністром торгівлі США.
Пріцкер – частина, я б так висловився, демократичної «чиказької машини». Це унікальна та дуже специфічна система, про яку можна довго розповідати. Якщо парою слів, то це люди, які дуже лояльні один до одного, часто працюють разом на різних високих рівнях. А оскільки адміністрація Обами близько до Байдена, то нинішній президент багатьох узяв до себе. Це, можна сказати, своєрідна спадкоємність і навіть якась успадкованість, продовжуваність.
Чому саме Пенні Пріцкер була призначена на цю посаду? Думаю, що це може бути простою формальністю, щоби хтось безпосередньо вів питання відновлення України, відповідав за тему інвестицій перед американцями. Можливо, це та позиція, яку Пріцкер сама захотіла, і така посада була створена спеціально для неї. Посада справді унікальна. Не треба забувати, що, крім усього іншого, Пенні Пріцкер ще й сама є мультимільярдером і її вплив у демократичному світі та світі взагалі – величезний.
Можливо, тут більше формальностей, суто американської політичної своєрідності та бюрократії, ніж якихось дуже вже на сьогодні конкретних цілей щодо України. Можливо, так поки що. Я можу помилятися, але подібна думка у США теж має місце.
Звісно, коли йдеться про розбудову та відновлення України, то треба розуміти, що ця війна колись закінчиться. Якщо не закінчиться фактично, то увійде до холодної стадії. А далі буде розбудова України. І це буде нова енергія для бізнесів Європи та США. В основному для компаній США.
Для нас це важливе. Америка хоче, щоб яка Україна не виглядала б після цієї війни, вона залишалася співробітником для США в тій частині Європи. Українці вже показали всьому світу, що вони – сильні бійці, лояльні до Америки тощо. А це дуже важливо для США у світлі екзистенційного конфлікту з росією про те, як світ функціонуватиме далі. Для США дуже важливо Україну підтримати, допомогти перебудувати економічно.
Думаю, що США намагатимуться закрити цей конфлікт після виборів. Можливий якийсь компроміс будуть, можливо, якісь із росією домовленості. Якимось шляхом це все завершуватиметься.
Якщо ж говорити про те, що саме в Україні було б цікаво американському інвестору (через те, що війна принесла стільки руйнувань), то, гадаю, головним напрямом для США стане відновлення інфраструктури. Буде велике будівництво. Це саме те, чим займаються такі компанії, як Jacobs Engineering, Bechtel, Pulte, Fluor, Lennar. Ось такого типу компанії захочуть брати участь у відновленні інфраструктури України.
Ще дуже важливий напрямок – виробництво ресурсу. В Україні чудовий чорнозем, тому дуже цікавий та важливий сектор сільського господарства. До цього всього варто додати роботу щодо розмінування української території. Адже як можна розвивати далі сільське господарство, якщо не прибрати всіх мін?
Ось такі найважливіші напрями. Вони важливі тому, що логічні. Вони залучають великий сектор бізнесу США, який просуває свої інтереси у всьому світі. Розвиток військового сектору вирішуватиме питання безпеки тощо, а розвиток інфраструктурного спрямування (будівництво доріг, будівель, мостів) дасть можливість Україні відновитись. Тому, на мою думку, акцент буде зроблено на відновлення саме інфраструктурної особи країни.
Декілька років тому, десь за півроку до повномасштабного вторгнення росії в Україну, я одному з видань сказав, мовляв, у США дуже багато хто звертав увагу на те, що Україна – як годівниця, звідки місцеві «комерсанти» викачують ресурси, а самі потім живуть десь за кордоном безбідно. "В очах США корупція - далеко не найпривабливіша сторона іміджу країни", - сказав я тоді приблизно так.
Нині ще більше людей опинилося за кордоном із тих, хто свого часу обкрадав Україну. Про таких не варто забувати нинішню українську владу. Адже потім виявиться дуже багато хто з тих, хто у війну втік, а в результаті всіляко намагатиметься примазатися до України з її новими перспективами.
Юрій Ванетик, адвокат, політичний стратег та член Ради директорів міжнародної правозахисної агенції WEST SUPPORT (США)