«А платитимуть Тимошенко і Садовий…»

Повноцінне антикризове управління – це ж мистецтво. Десь ти імітуєш поступки, десь партизанськи кусаєш, а в чомусь реально береш на себе провину і ділишся профітами. Але при цьому обов’язково робиш вигляд, що ти знаєш більше, відчуваєш себе впевненіше і сильніше за інших…

До кінця грудня 2013 антикризова програма майбутнього втікача В.Януковича могла складатися всього з чотирьох пунктів. Перший: обов’язкова відставка міністра Захарченка та деяких членів його команди. Другий: оголошення дострокових парламентських виборів. Третій: оголошення широкого суспільного діалогу (в АП) із запрошенням всіх лідерів тодішньої опозиції. Їх марнославство так легко можна було купити. Четвертий: переформатування Кабміну і передача опозиції великих обсягів кормів.

Впавши в прострацію Янукович обрав стандартний шлях. Медійні загрози, телефонний шантаж, силове залякування. І? І це була демонстрація цілковитої відсутності державного мислення. Хоча окремим членам його ближнього кола (прізвища поки опускаю) це здавалося неймовірною крутизною…

Що відбувається сьогодні? Президент проводить блискуче, на перший погляд, засідання Радбезу. Під час якого робить дві сильні заяви. «Блокуємо все транспортне сполучення з ОРДЛО». «Чекаю пропозиції щодо жорстких санкцій по російському Сбербанку». І ось якби далі пішов реальний антикризовий… тотальна легальна блокада з відеотрансляцією на блокпостах; обов’язкові відставки топ-силовиків; оголошення дострокових парламентських і переформатування Кабміну… Президент істотно зміцнився б. Якраз з прицілом на другий термін… Але, на жаль, було знову класичне…

Перша помилка: пряме президентське обвинувачення… мера Львова Садового в організації блокади. Тієї самої, яка визнана вже і президентом обов’язковою до виконання. Садовий, по суті, призначений головним президентським опонентом. Трохи раніше генпрокурор заявив, що градоначальник потрапляє в круту кримінальну розробку. Ну і правильно. Треба з досить скромного клерка, нездатного до жорстких реакцій, зробити жертву і яскравого суперника…

Друга помилка: прямі президентські атаки на… «Самопоміч» та «Батьківщину». Якщо з «Самопоміччю» все ясно, то «Батьківщина» – це явно вже за Фрейдом. Те, що найсильніше дратує. Але Тимошенко взагалі-то поки мовчить. Виставлення ж «рахунків за блокаду» замість предметної та чесної розмови – це вже порочна і провокуюча бізнес-логіка …

Третя помилка: поява силовиків у ВР з порушенням процедур. Це явно елемент залякування. Так як ламає ще одне держ/правило і повертає придворним силовикам почуття вседозволеності. А треба було всього лише порушити кримінальну та внести подання на зняття недоторканності з Парасюка…

Четверта помилка: явна медійна синхронізація заяв перших осіб двох адміністрацій – путінської та порошенківської… У будь-якому випадку, поки це виглядає, швидше, як ненавмисне загострення…

Михайло Подоляк, політтехнолог