Чиновники збирають землю, як фантики

Ще одне спостереження щодо е-декларацій.
Десь із місяць тому в Раді політики на собі сорочки рвали. Мовляв, не дамо продавати святу українську землю! Земля не товар! Якщо будуть продавати землю — ії скуплять олігархи, а землян перетворять в жебраків.
Читаємо декларації. Голова ДФС Насіров декларує 20 ділянок в селі Київської області. Ляшко в селі Княжичі має 6 ділянок. Нардеп Опоблоку Омелянович має 52 наділи землі. Дві пристойні ділянки начебто орендує Юля в Козині.
По великому рахунку, 2-3 ділянки мають судді, голови ОДА, РДА — чиї декларації теж легко знайти на сайті НАЗК. Для цікавості я знайшла декларацію одного районного судді, його прізвище нічого не скаже загалу, але ця людина вміє жити на широку ногу навіть в 10-тисячному населеному пункті. Має 4 ділянки, при цьому це хороша земля зі ставками, озерами і так далі.

Отримав він її або безкоштовно, або за чисто символічну ціну завдяки дружбі з сільськими головами.
Які можуть бути висновки? Земля такий самий товар, як годинники, квартири, картини і урни зі святими мощами. Оці всі латифундисти можуть роками впарювати, що продаж землі це ганьба, а самі тишком-нишком збирають «святу українську землю» як у далеких 90-х діти збирали фантики love is.
Через умовні 20 років може виявитись так, що умовний Лозовий матиме в сумі площі землі розміром з цілу область, а наївняк людський віритиме, що землю продавати неможна, бо то ж святиня національна.
Насправді ж усі згадані вище і не згадані особи проти продажу землі, бо тоді треба буде її купляти на аукціонах і за ринкову ціну. А так, можна легко отоваритись за три копійки і ні перед ким не звітувати і надалі.