Громадянське протистояння підігрівають агенти Кремля

Отже, є загроза російського вторгнення. Так, є.

Більше того, воно вже триває два роки поспіль. Скоро три вже буде. І нічого, тримаємося. Так, у нас втрати кожен день, в середньому три людини на добу (це я грубо прикинув), гострі періоди пропускаю. 10 тисяч людей за два роки. Але і в супротивника щоденні втрати – і більші за наші.

Так, ворог формує нові дивізії, заводить ешелони з технікою – готується, загалом, не до завершення конфлікту і не до свята врожаю. Бюджети збільшив на 45 відсотків на армію.

Але і ми не стоїмо, не чекаємо. Формуються нові бригади, проводяться масштабні навчання за всю історію України. Готуються офіцери запасу, прискорено, з атошніков. Лише Національний університет оборони імені Черняховського вже третю групу набирає.

Ремонтують техніку. Ведеться постійна робота над отриманням необхідного обладнання з-за кордону. Відбуваються навчання саніструкторів. Так-сяк налагоджується забезпечення ЗСУ. Триває набір людей в Нацгвардію.

Союзники теж не сплять, а підводять техніку до наших кордонів. Збільшують бюджети, закладають в них допомогу ВСУ.

Тобто, відбувається всебічна підготовка з обох боків.

А це означає, що Україна для Путіна міцний горішок. Не так просто нас буде взяти, а втримати і взагалі неможливо, якщо…

І ось це “якщо” – найголовніше. Жодна окупація не триватиме вічно, жодна війна не може бути успішною, якщо у ворога немає підтримки населення. Можна зруйнувати, стерти з лиця землі, але утримати довго без підтримки населення – неможливо. І тут наше з вами завдання – не дати розгойдати соціальну і політичну ситуацію в країні.

Росіянам потрібно посіяти розбрат, організувати масові протести, насадити своїх агентів впливу в регіонах, всіляко дестабілізувати ситуацію в Україні. Тільки тоді у них буде шанс зайти і закріпитися.

Зараз почнуть лунати заклики від різного роду людей сумнівної репутації – виходити на протести. Будуть всілякі кампанії з очорнення політичного і військового керівництва країни (вони, до речі, самі часто в цьому допомагають).

Будь-якого гатунку дії, заклики до демонстрацій і бунту зараз потрібно сприймати як військову операцію ворога.

Це не означає, що треба терпіти корупцію, злодійство і чиновницьке свавілля, зовсім ні. Але одна справа – стихійний мітинг, а інша справа – блокування органів управління країною або армією з політичними гаслами, сценами і відвертими сепаратистськими заявами, блокуванням військових колон, стратегічних об’єктів.

Якщо військовий або волонтер написав пост про проблеми забезпечення або махінаціях на тендерні закупівлі для армії – це виконання громадянського обов’язку. А коли незрозумілі особи закликають розвернути танки на Київ – це теж, можливо, громадянський обов’язок. Але тільки громадянина Російської федерації.