Політтехнолог: "Ми ниємо про руський мір, клянчим скрізь грошей і чекаємо, що все само якось облаштується"
Ось у чому нам не відмовиш, так це в вигадуванні ідіотських, але досить універсальних і зручних відмазок. Ми і справді ідеально навчилися своє невміння, лінь, дурість маскувати гучним гаслом. Скажімо, що нам заважає вилізти з багаторічної смердючої ями?
Правильно, зовсім не наша рукожопость, апломб провінціалів і злиденна гордість, але тільки який/небудь впливовий «російський світ»).
Не ми гадимо у своїх під'їздах, розкрадаємо свої підприємства, вбиваємо свої дороги, призначаємо силовиками бандитів, а тільки прийшлі дядьки...
... Періодично черговий з тих корисних ідіотів, хто вічно живе в ілюзії про власну богообраність, починає нудно нити про те, «що російський світ знову захоплює наш життєвий простір». Ага, точно). Захоплює. Адже це таке протистояння, коли наші «випадкові боги» у президентських мантіях побудували тут, в Україні, сучасну сервісну державу. Що прогресивно, ефективно, конкурентно, пропонує високі стандартні життя, хороші робочі місця/кар'єри, оптимальні охорону здоров'я/освіту, стовідсоткову гарантію безпеки на міських вулицях. Коротше, та сама держава, яка дає людям відчути, що вона у них крута. О, стоп! Хіба у нас не така держава? Хіба у нас не зовсім інша система суспільних відносин і тому наших сусідів сильно бентежить те, що ми вилізли з лайна?..
... Нічого подібного. Ми так і залишилися в цій смердючій ямі. І протистояння у нас мотивується інакше: як же це ми можемо добровільно вилізти з такого ж гівна, в якому живуть сусіди і воювати з ними, будучи на іншому цивілізаційному рівні? Ні-і! Як це ми будемо воювати з ними не з гівна? Тому вся наша концепція проста: збираємося в гурток дятлів і тупо співаємо гімни, нічого не робимо, ниємо про руський мір і чекаємо, що все само якось облаштуватися. Ну і попутно клянчим скрізь грошей: «подайте нам, жлобам/злодіям, на прожиток». Тому що ми в авангарді боїв з російським світом)...
... Суспільство інтуїтивно зрозуміло, що це нонсенс. Відмовилося від ідіотів і стало шукати альтернативи. Але немає ж! Знову почалися тужливі співи членів «довбо/гуртків» про нападників з російського світу). Тоді питання: а що було зроблено за п'ять років? Наскільки підвищено якість держави? Наскільки комфортніше стало жити? Наскільки знижені податки і як вирішується питання з соціальною справедливістю? Де і як тут можна заробляти і робити кар'єри? Хто гарантує безпеку? Сотні убивчих питань...
... Так ось. Немає ніякого крутого «руського світу», який захоплює наш простір. Але є два сорти однієї поганої речовини, які між собою змагаються, хто з них дерьмовіше. І абсурдніше.
Істерики різні, герої різні, а суть одна... якби тут був інший формат якісного життя, то ми б взагалі не згадували таке поняття як "руський мір або російська повістка. Решта - це пропаганда, яка дозволяє маскувати власну неефективність і злодійкуватість...