Брехні і підступності міри немає
І йде між ними боротьба,
І дужчий хто – не знаю я …
О.Олесь.
Якби соціологи заміряли «рейтинги» негараздами в містах та селах, то в трійці лідерів опинилися б проблеми наших автодоріг.
Дороги є життям, рухом, диханням і пульсом міста. За ним рухаються машини, автобуси, фури з різними товарами. Потік машин і людей рухаються туди-сюди, зупиняється в численних пробках, водії клянуть погані дороги, місцеву владу, головного корупціонера, мера міста Києва В.Кличко, його жирних і злодійкуватих корупційних депутатів, чиновників. За цими дорогами їздить влада країни, депутати всіх рангів, але їх думки зайняті не про погані дороги, аварійні мости, погані розв’язки, перевантажене метро, кожна їх думка – турбота про особисте багатство, про гроші, про привілеї. Кияни бурчали, але терпіли. І тільки після відходу П.Порошенко з яким В.Кличко ділили партії, владу і гроші. Заскиглив, заметушився, що узи, які прив’язують його до влади і президента розірвані. А самому йому, без підтримки своїх патронів і рятівників, буде важко або майже неможливо всидіти в кріслі мера Києва. Що робити? На вибори в парламент країни об’єднуватися з командою «Удар» ніхто не побажав. Занадто вона «замазана» з колишньою владою. Та й сам В.Кличко довго очолював партію П.Порошенко «Солідарність». «Це була моя фатальна помилка – подумав Кличко, – Але, Боже! Я адже знаменитість, «особистість», правда, досвіду мало управляти мегаполісом, та від себе не можна вимагати такої обізнаності ». Зараз керують містом радники, які дивляться, заступники, а сам Я просто паную. Ні, я ніяк не має наміру йти з посади мера і пліснявіти без влади, без корупційних схем. В.Кличко знає, що в світі існує не тільки сила, він це відчув на боксерському рингу, але головна і реальна сила – це гроші, які можна заробити з соратниками, однодумцями з партії Порошенка Андрієм Странніковим, керівником Київським бюджетом і соціально-економічного розвитку міста. За сумісництвом забудовник, керівник декількома будівельними фондами «Кроун», ТОВ «Тельбін» та іншими. Правда цікаво? Бюджет і забудовник, покупка і продаж земельних ділянок. Де і в якій країні це можливо? Це питання до генпрокуратурі м.Києва.
Політика мало чіпала В.Кличка. Кінцева мета і набагато важливіша всього для нього – це влада і гроші, корупція, брехня і підступність. Політично – повний нуль, але зате, який чоловік, величезний, сильний, але в керівництві Києвом слабкий, безграмотний, безвольний, невпевнений. Але, як він виправдовує оберігає ту банду корупціонерів навколо себе і сам перетворюється в головного розкрадача грошових коштів м.Києва.
Похмуро, сердито дивився Кличко на буденні обличчя своїх підлеглих подумки просячи підтримки, ради: «Що робити»? А що могли підказати Віталію корупціонери – схемщики М.Поворозник, секретар Київради Прокопів, Непоп, Станік, Галзбург, Фіденян без головних наглядачів – Столара, Микитася, Березенка та інших тіньовиків. Все, що робить В.Кличко, а він не розуміє ні в чому, не робить нічого ні в економіці, ні в соціальній сфері, про дороги і говорити не доводиться. У цій ситуації, коли хвиля соціальної критики початку підступати до скрижалям його і його партії «Удар» він, щоб хоч якось стримати стрімкий потік критики, кожні вихідні дні проводить на Хрещатику легкоатлетичні і велопробіги. Почав кидати людям «видовища», правда, без хліба.
Якщо ми розглянемо ширше коло наших спостережень, ми побачимо, що В.Кличко не виконав своїх обіцянок, обдурив своїх виборців. Чим займався наш мер? Можливо, як спортсмен побудував нові стадіони, басейни, палаци спорту. Побудував нові дороги, станції метро, мости. Як ви здогадалися і зрозуміли, містом править купка «смотрящих» корупціонерів, таких як М.Поворозник, С.Непоп – заступники Кличка, секретар Київради Прокопів, Странніков та ін. Закінчують свій шлях лідери майдану Яценюк, Порошенко, Кличко. Їхнє правління, крім розчарувань, презирства, страждань, брехні, цих державних маніпуляторів і пройдисвітів, людям нічого не приніс.
В.Кличка перелякав А.Богдан своєю заявою, що його каденція підійшла до кінця. І почав Кличко метатися, хвилюватися, бурмотіти, невиразно белькотати: «Нехай мені пророкують, що завгодно. Я не боюся! Я В.Кличко! За допомогою американських друзів буду панувати на зло Богдану, Зеленському, Разумкова без їх Розуму ». Моя тобі порада – краще думати перед тим, як діяти, ніж після. Можливо, слід підкоритися часу і закону. Караул втомився! Люди довго тебе терпіли і вірили. Іди спокійно без погроз, натяків, захисту і прохань. Хоч погано тобі без влади, але це не причина, щоб доставляти горе, страждання багатьом і багатьом киянам. А з корупціонерами нехай розбираються силові структури і нова влада.
Поразка – це наука
ніяка перемога так
не вчить
Л.Костенко
Журналист Павел Ильюша