Проєкт «економічний паспорт» не передбачає захист грошей від знецінення через інфляцію – економіст

Про це заявив економіст Олександр Охріменко.

«На сьогоднішній момент так – відкрили рахунок, перерахували гривні, інвестували в державні цінні папери або в депозити великих банків. Так, це дійсно ризик мінімальний. Але це гривня. Через 18 років курс гривні до долару може бути 50? Може. Може бути 100? Може. На сьогоднішній момент ніхто не зможе чітко сказати, що курс гривні буде 20 чи 30 грн/$. Є такий ризик, що перерахували гроші, заощадили, потім з 18 років людина приходить, отримує, наприклад 400 тис. грн. А ці 400 тис. як зараз 4 тис. грн.», - пояснив Охріменко.

Економіст наголосив: накопичувати кошти в гривні дуже ризиковано, через 18 років вони можуть суттєво знецінитись. І тоді задекларована програмою «економічний паспорт» мета - допомогти молоді фінансово - не буде виконана.

«Зараз 400 тис. грн. – це хоч якісь гроші. Але може так трапитися, що через 18 років навіть 1 млн грн вже буде вважатись зовсім невеликими грошима», - сказав Охріменко.

На його думку, захистом від ризику може бути конвертація в валюту хоча б половини коштів, які накопичуватимуться на рахунках.

«Якщо 50%, як мінімум конвертувати в долари і купити державні цінні папери по курсу на даний момент. Тоді навіть через 18 років, якщо курс піде вверх, можна буде продати ці облігації і тоді буде дійсно якийсь зиск. Якщо не буде цих валютних інвестицій - дуже великий ризик», - підсумував Охріменко.

Нагадаємо, 6 грудня президент вніс до Верховної Ради два законопроекти щодо запровадження "економічного паспорта українця". Ініціатива передбачає відкриття для дітей, народжених з 1 січня 2019 року, рахунків на яких накопичуватимуться кошти від рентних платежів. Ці кошти діти зможуть використати після досягнення повноліття на освіту чи житло.

Раніше член економічного дискусійного клубу Олег Пензін заявив, що реалізація президентської ініціативи про економічний паспорт українця призведе до недофінансування пенсій та соціальних виплат. У свою чергу інвестиційний аналітик Сергій Фурса зазначив: реалізація такої програми в умовах дефіциту бюджету призведе до нарощування державного боргу, остаточного розбалансування бюджету та кризи платежів.