Розвиток вітроенергетики в Україні сповільнився через політичні ризики та боргову кризу в галузі – Конеченков

Читать на русском
зелена енергетика

Розвиток вітроенергетики в Україні сповільнився через політичні ризики та боргову кризу в галузі і це демонструє, що Кабінет міністрів України не зацікавлений рухатися разом з провідними країнами ЄС щодо виконання «зеленого» енергетичного переходу.

Про це в своєму блозі написав голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков, пишет "Интерфакс-Украина".

За його словами, якщо 2019 рік прийнято вважати рекордним для українського сектору ВДЕ, а 2020 рік був роком виживання й боротьби, то у 2021 році сектор відновлюваної енергетики опинився на роздоріжжі, очікуючи який вектор розвитку енекргетики обере Уряд країни.

«Один напрямок передбачає кардинальну зміну енергетичної парадигми та модернізацію енергетичної системи, веде до чистого майбутнього з масовим та збалансованим використанням відновлюваних джерел енергії», - сказав голова правління УВЕА.
«Другий, в свою чергу, не потребує жодних фізичних зусиль на подолання існуючі в секторі кризи, пропонуючи натомість “плисти за течією” і підтримувати розвиток традиційної генерації, закриваючи очі на її негативний вплив як на здоров’я суспільства, так і на цілість й безпеку держави», - додав Конеченков.

Він повідомив, що близько 5 000 МВт вітроенергетичних потужностей, які станом на початок 2021 року отримали дозволи на будівництво, демонструють готовність сектору розвиватися і надалі вносити свій вклад в національну економіку України.

«Добровільно погодившись на зменшення своїх прибутків та скорочення “зеленого” тарифу у 2020 році, інвестори в ВДЕ і надалі намагаються шукати спільну мову з Урядом України та відтерміновують позивання до міжнародних арбітражів для захисту своїх прав та ведення бізнесу за чесних “правил гри”», - сказав Конеченков, додавши, що деякі інвестори продовжують інвестувати в Україну усвідомлюючи усі “ризики країни”.

За даними УВЕА, за першу половину 2021 року в Україні було введено в експлуатацію 73 нових вітротурбін загальною потужністю 278,4 МВт МВт.

«Зростання, хоча й невелике, однак воно демонструє перспективність України як з точки зору вітроенергетичного потенціалу, так і з точки зору її бізнес клімату. Натомість, показники могли б бути набагато іншими якщо б уряд України пішов по стопах провідних країн Європейського Союзу й обрав шлях “зеленого” енергетичного переходу, що веде до чистого майбутнього сьогоднішніх та майбутніх поколінь. 2021 рік можна вважати точкою неповернення», - підкреслив Конеченков.

Він зазначив, що або Україна робить ставку на відновлювані джерела енергії та всіляко підтримує їх на усіх етапах розвитку, або ж і надалі продовжує підривати довіру міжнародних та національних інвесторів й зупиняти розвиток “зеленої” генерації за рахунок необ’єктивних та нелогічних політичних рішень й законодавчих змін.

Нагадаємо, Кабінет міністрів на початку червня зареєстрував законопроект №5600 щодо внесення змін до Податкового кодексу, яким, серед іншого, пропонується ввести акцизний збір на «зелену» енергію в Україні за ставкою 3,2%. 1 липня даний законопроєкт був підтриманий в парламенті в першому читанні.

5 липня профільні асоціації відновлюваної енергетики заявили, що наміри Кабміну запровадити акцизний збір на «зелену» електроенергію є порушенням наданих раніше гарантій державою та порушенням зобов’язань перед міжнародними інвесторами, і тому ця норма має бути виключена з законопроєкті №5600 щодо внесення змін в Податковий кодекс України.

В кінці червня ЄБРР, Чорноморський банк торгівлі та розвитку, Нідерландська фінансова компанія розвитку, Інститут фінансування розвитку, а також Секретаріат Енергетичного співтовариства написали листа на адресу голови Верховної Ради Дмитра Разумкова. Вони підкреслили, що ймовірне впровадження акцизного збору на виробництво електроенергії з поновлюваних джерел в Україні суперечить цілям ЄС з декарбонізації, загрожує планам країни щодо інтеграції з європейською енергосистемою, і тому ця норма повинна бути переглянута.

За даними ЗМІ, через кризу в енергетиці постраждали як мінімум 4 іноземні компанії Scatec (Норвегія), VR Capital (США), Modus Energy (Литва), TIU Canada (Канада).


Робота для пенсіонерів в Україні: названо вимоги до кандидатів на зарплату від 20 000 гривень

Дефіцит продуктів у Львові: що відбувається з популярними товарами

Грошова допомога для ВПО у Харківській області: що робити, якщо виплати раптово зникли

Підвищення тарифів на комунальні послуги в Черкаській області: які нові ціни оголосили

Подорожчання проїзду в Одеській області: на популярному маршруті значно зростуть тарифи

Дефіцит продуктів у Полтавській області: що стало делікатесом для українців

Подорожчання продуктів у Запоріжжі: на які товари найбільше зросли ціни

Субсидії для пенсіонерів у Харківській області: як українцям отримати допомогу в 2026 році

Новий графік руху поїздів у Львівській області: частина приміських маршрутів зазнала змін

Прогноз погоди на тиждень з 9 по 15 січня в Харкові: які несподіванки передбачили синоптики

Відключення світла в Вінницькій області 9 січня: обленерго оголосило нові графіки

Новий графік руху транспорту в Одесі: про які оновлення важливо знати містянам

Грошова допомога для ВПО у Київській області: алгоритм дій, якщо виплати не надійшли на картку

Відключення світла на 9 січня в Україні: де вводяться додаткові графіки

Графіки відключення світла в Кіровоградській області на 9 січня: де будинки надовго будуть без електрики

Подорожчання продуктів у Кіровоградській області: магазини миттєво змінили розцінки

Графіки відключення світла в Сумській області на 9 січня: де українці надовго залишаться без електрики

Графіки відключення світла в Дніпропетровській області на 9 січня: де чекати вимкнення на багато годин

Графіки відключення світла в Харківській області на 9 січня: які населені пункти чекають багатогодинні обмеження

Показати ще