Назаренко розповів про різноманітність культурного життя Києва в «лихі 90-ті»

У програмі «Діалоги з Макаренком» громадський діяч, академік, лейтенант, генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко розповідає, як організував у Києві творче об'єднання «Альтернатива», і які культурні заходи проводив на початку 90-х.

Крім «бандитських 90-х» в країні було й інше, культурне інше життя, стверджує він.

«На фестиваль «Рок у боротьбі за мир», який ми організували, приїхало багато зарубіжних гуртів із Польщі, Угорщини, Росії, Голландії. З Москви приїхали «Електросудомна терапія» і «Веселі картинки». Я пам'ятаю, як проводив вперше в Україні Музичний ринг. Домовився з Григорієм Чапкісом, який тоді був директором зразкового концертно-танцювального залу «Юність». Була група «Вавилон», вона ж «Робота Хо» з Сергієм Поповичем, яка разом з «ВВ» Олега Скрипки та «Колезьким асессором» входили в так звану рок-артіль», - розповідає Назаренко.

«У той час я ще створював театр кіноактора при кіностудії імені Довженка, театр «Прем'єра» разом з Миколою Оляліним, В'ячеславом Вороніним, першим чоловіком актриси Лідії Шукшиної, і Валерою Свищевим. Створив київський відеоклуб «Інтерфейс», нас курирував покійний Саша Разумков – тато нинішнього спікера Верховної Ради. Він тоді був інструктором ЦК комсомолу», - згадує Олег Назаренко.

Як вистачає енергії на все: служба в збройних силах, творча і громадська діяльність? - цікавиться ведучий Анатолій Макаренко.

«Треба переключатися. Як казав Козьма Прутков, вузький фахівець подібний до флюсу. Треба намагатися розвиватися в усьому, вивчати те і це. Я не хочу уподібнюватися тим, хто чудово розбирається в політиці, футболі та вихованні дітей. Я краще буду займатися речами, в яких все-таки стану фахівцем. Сподіваюся, тому що я ще росту, і буду рости далі», - робить висновок Назаренко.

Нагадаємо, Двійникам Вєрки Сердючки оголосили війну, Данилко несе колосальні збитки: "Вони повинні відповісти".

Як повідомляла Politeka, син Григорія Чапкіса, вражений кончиною батька, показав їх танці в центрі Києва:"легенди не вмирають".