«Для вірменської діаспори Запоріжжя природно допомагати всьому регіону та Україні», — віце-президент Спілки вірмен Запорізької області Рудольф Акопян

Квітень традиційно пройшов активно та насичено для вірменської діаспори Запоріжжя. «Спілка вірмен Запорізької області» долучилася до глобальної інформаційної кампанії щодо геноциду вірмен, відсвяткувала Великдень, а також провела низку культурних та благодійних заходів. Про них та загалом про діяльність організації редакція сайту "Гетьман" запросила поговорити Рудольфа Акопяна, віце-президента «Спілки вірмен Запорізької області».

— Пане Рудольф, як Ви прийшли до участі в роботі «Спілки вірмен Запорізької області»? Як почався шлях в громадській діяльності?

— Більше ніж 10 років тому я долучився до політичного життя регіону — очолив передвиборчий штаб одного з кандидатів в президенти. Потім був заступником голови регіональної організації опозиційної до Януковича партії, а фактично керував її діяльністю. Згодом був обраний депутатом Запорізької міської ради. Тоді про мене дізналося широке коло запорожців — хоча я був опозиційним депутатом, вдалося допомогти багатьом мешканцям міста, школам, лікарням.

З часом я відійшов від політики. З одного боку, з’явилося більше часу на громадську діяльність. З іншого боку, в суспільстві виникла потреба у такій діяльності — бо розпочалася війна на Донбасі. Треба було організувати волонтерську допомогу захисникам, підтримувати патріотичні акції, а разом з тим і не забувати про подальший розвиток регіону: захист довкілля, розвиток бізнесу тощо…

В цей період до роботи у «Спілці вірмен Запорізької області» мене покликав нинішній президент організації Арташес Саргсян. Ми на той час не були знайомі особисто. Він знав мене за моєю політичною та волонтерською діяльністю. Сам він тільки розпочинав розбудову організації, хоча навіть без будь-якого статусу з молодих років всіляко допомагав діаспорі. Зокрема за його ініціативи та підтримки був збудований храм Вірменської Апостольської Церкви на вул. Перемоги.

У Арташеса Аветіковича були амбітні та цікаві плани з розвитку «Спілки вірмен», об’єднанню діаспори, підтримці культурних та освітніх ініціатив, допомозі всьому запорізькому регіону. Цей ентузіазм мотивував і мене до участі в діяльності організації.

До речі, волонтерську підтримку воїнам АТО за ініціативи Арташеса Саргсяна надавала і «Спілка вірмен». Зокрема близько трьох десятків разів я разом з допомогою від діаспори особисто виїздив безпосередньо на передову.

— Ви — один з тих, кого називають лідерами суспільної думки, маєте політичний, а тепер вже й громадський досвід. Не шкодуєте, що зараз не конвертуєте свою діяльність в політичні дивіденди? Адже у політику зараз багато хто пішов…

— Ми це все робили і робимо не для піару, популярності чи, тим більше, для плацдармів для виборів. Це все — від щирого серця і любові до свого міста і свого краю. Дійсно, перед виборами мали багато пропозицій про участь в якості кандидатів.

Неодноразово були й запрошення піти на державну службу — і на обласному рівні, і навіть в Києві. Але, на моє глибоке переконання, держслужбовцями мають бути виключно підготовлені професіонали. На жаль, зараз серед молодих політиків поширена помилкова думка, що можна «всьому навчитись на місці». Та коли від тебе залежать долі тисяч і сотень тисяч людей, не можна «вчитись» на ходу, треба бути готовим до такої важкої та відповідальної роботи. На жаль, далеко не всі розуміють ці прості істини — і багато хто похапав владу, не маючи ані досвіду, ані відповідної підготовки, ані знань.

Впевнений, що з часом я матиму необхідний досвід і знання для державної роботи. Але зараз я зосередився на роботі поза політикою, працюю над собою, вдосконалююсь щодня, здобуваю другу вищу освіту…

— Минулого року «Спілка вірмен Запорізької області» чи не першою з громадських організацій почала займатися допомогою «ковідним» лікарням і хворим. Як і чому вдалося відреагувати так швидко?

— Однією з перших відчула на собі удар коронавірусу Італія. Слідкуючи за подіями в цій країні, я побачив, як важко працювати медикам: нова хвороба, надзвичайні умови, великі ризики та психологічний тиск, а окрім цього — банальна нестача навіть елементарних засобів захисту. І я одразу подумав про наших медиків: коли хвороба дійде до України, вони також будуть погано захищені та ризикуватимуть своїм здоров’ям заради інших.

Тому вірменська громада Запоріжжя дійсно однією з перших запропонувала свою допомогу лікарям і медсестрам. Згодом ми не лише допомагала медикам, але й координували інших охочих зробити внесок у боротьбу з коронавірусом: підприємства, друзів нашої діаспори та й навіть простих людей, які бачили мої пости у Фейсбуці та зголошувались надати якусь допомогу.

«Спілка вірмен Запоріжжя» продовжує цю діяльність й досі. За таку активну участь в опорі коронавірусу я отримав відзнаку Ради національної безпеки та оборони (РНБО). Але звісно насправді не моя особиста відзнака, а відзнака всієї команди «Спілки вірмен Запоріжжя».

— Які з проектів «Спілки вірмен Запорізької області» також направлені на допомогу всьому Запорізькому краю?

— Шарль Азнавур казав, що він на 100% вірменин і на 100% француз. Я люблю казати, що на 100% вірменин і на 100% українець. Впевнений, що так само вважають і всі представники нашої спілки. Так само вважає і президент нашої організації Арташес Саргсян. Для нас є природним допомагати не тільки своїй діаспорі, а всій громаді Запоріжжя, Запорізької області та й загалом України.
Не надто гучними, але також важливими та регулярними є наші благодійні акції, зокрема й до великих свят: новорічних, великодніх… Надаємо допомогу багатодітним сім’ям, пенсіонерам та ветеранам, дітям військовослужбовців і переселенців тощо. У квітні, наприклад, ми відправили партію одягу та взуття для нужденних на Донбас, надали продуктові набори для соціально незахищених родин.

З часу обрання президентом спілки Арташеса Саргсяна організація тісно співпрацює з міським управлінням у справах дітей, де на обліку стоїть більше 250 багатодітних родин, родин у скрутному матеріальному становищі, дітей-сиріт тощо. Їм ми регулярно допомагаємо всім необхідним. Аналогічно надаємо допомогу і дитячим будинкам Запорізької області.

— Традиційно вірменська діаспора Запоріжжя активно долучається до спортивного життя регіону…

— Дійсно, місяць тому, до прикладу, за участі «Спілки вірмен Запорізької області» відбулися турніри з греко-римської боротьби та змішаних єдиноборств. Але це навіть невелика частина всієї нашої діяльності в спортивному напрямку. Систематично ми підтримуємо регіональні федерації шахів, боротьби, важкої атлетики, художньої гімнастики, дзюдо, боксу, тхеквондо. Це організація або участь в організації змагань, допомога спортсменам у підготовці до турнірів і виїздах на них, участь в облаштуванні спортивних залів.

— Які масштабні заходи «Спілки вірмен Запорізької області» Ви б відзначили?

— Я думаю, що тисячі запорожців та мешканців інших регіонів добре знають про такі наші унікальні ініціативи, як IBS — бізнес-школу для підприємців-початківців — і два великих IT-форуми міжнародного масштабу в Україні.

IBS ми підтримуємо протягом 4 років — і вона стала стартовим майданчиком для десятків підприємців-початківців.
IT-форуми своєю чергою за два роки проведення зібрали загалом понад 35 тисяч відвідувачів — IT-фахівців, амбітну молоді, бізнесменів. Які отримали можливість обміну досвідом з відомими технічними спеціалістами з усього світу.

А в 2019 році на International IT Forum віце-перм’єр-міністр Михайло Федоров вперше в Україні презентував «ДІЮ» — державу в смартфоні.

— Ви були нагороджені медаллю «За розвиток Запорізького краю». За яку діяльність?

— Цю поважну нагороду я отримав 2018 року. Як відзначив тодішній голова облдержадміністрації, за те, що ми мало говоримо, але багато робимо для розвитку регіону. Але я і відзнака РНБО, ця медаль не моя особиста, а всієї нашої вірменської громади. В першу чергу Арташеса Саргсяна, настоятеля Вірменської Апостольської Церкви Юсіка Нуріджаняна та багатьох інших людей, які разом з нами роблять добрі справи від імені «Спілки вірмен Запорізької області».

— Які плани «Спілки вірмен Запорізької області» на найближчий час?

— Звісно, ми будемо продовжувати всі наші ініціативи в соціальному, спортивному, медичному напрямках. Коронавірус і карантин, звичайно, внесли свої корективи. Деякі проекти доведеться перенести з офлайну в онлайн — і незабаром ми їх презентуємо. Але коронавірус і карантин разом з тим вимагає від нас ще більшого залучення у життя запорізької громади.