У Держекоінспекції хочуть зробити Луганщину чистішою, озвучені шляхи вирішення проблеми
8 вересня, 19:56
Про це пише голова Державної екологічної інспекції України Андрій Мальований на своій сторінці у мережі Facebook.
Znaj.ua наводить слова автора без коментарів
Сьогодні приблизно 31% території Луганської області окуповані Росією. А на решті території українці змушені воювати за чисте довкілля.
Проблематика Луганщини не обмежується тільки лихами, які довкіллю завдає війна. Це ряд проблем, які створюють самі українці зі своїм споживацьким ставленням до довкілля.
По-перше, незаконне видобування надр. Впродовж цього року Держекоінспекція нарахувала більш ніж 5 мільйонів гривень збитків через порушення, пов’язані з видобуванням надр. З цієї суми збитків було стягнуто всього 2,9 тис гривень.
По-друге, родючі землі Луганщини ховають під тоннами сміття.
Протягом першого півріччя 2020 року Держекоінспекція виявила 72 несанкціоновані сміттєзвалища на загальній площі понад 37 тисяч квадратних метрів. Крім того, станом на початок року в області налічується 36,5 тон заборонених чи непридатних хімічних засобів захисту рослин.
Змінювати українців, їх менталітет і ставлення до природи – справа не одного десятка років. Моє завдання – в межах своїх повноважень наблизити Україну до стану екологічної рівноваги та сприяти її сталому розвитку.
Тому запобігання споживацькому використанню ресурсів на території всієї країни бачу у наступних рішеннях, які може ініціювати Державна екологічна інспекція:
Підвищення штрафів за шкоду довкіллю. Вони мають перевищувати вигоду від здійсненого порушення, яким би воно не було – чи то засмічення території, чи незаконний видобуток корисних копалин.
Збільшення суми покарання за недопуски на підприємства. Розмір штрафу також має бути більшим, ніж вигода підприємства від тієї шкоди, яку воно наносить довкіллю і приховує від інспекторів.
Звільнення Державної екологічної інспекції від сплати судового збору. Таким чином, ми матимемо можливість без залучення додаткового фінансування захищати наші рішення в суді, зокрема, стягувати повну суму збитків, завданих державі через порушення природоохоронного законодавства. Тобто, робити так, щоб порушники платили по рахунках.