Гройсман зібрався чесати Гондурас: як втратити 5 мільярдів доларів на збільшенні торгівлі з Китаєм

Читать на русском
Гройсман

Україна в сучасному глобалізованому світі поступово стараннями своїх чиновників перетворюється на епічного богатиря, який поспішає на допомогу найбільшим економікам світу.

Не встиг Білий дім розвернутися на всю молодецьку широчінь і накинути пута торгового протекціонізму на основних торгових партнерів, як наші тут як тут. Майже як «двое из ларца» зі своїм незмінним: «що, новий господар, потрібно?” Трамп навіть не встиг сказати “чорничний пиріг”, як ходоки з Києва тут як тут: “говоріть, у вас торгове сальдо дефіцитне – то ми допоможемо”. І пішли в Україну потоки вугілля, на підході – локомотиви. Ще американці дуже образилися, що вертольоти не у них замовили.

І не біда, що тепер наше торгове сальдо зі США стало негативним – головне, дідусь Трамп задоволений.

За підсумками минулого року наш експорт у США становив 828 млн дол., а імпорт з Америки – 2,525 млрд дол., торговельне сальдо: мінус 1,697 млрд дол.

Якщо взяти відносні показники, то мало ще знайдеться країн із подібним торговим «прогином». Адже американці вміють «цінувати» друзів. Усі пам’ятають про запроваджені недавно мита на імпорт сталі, алюмінію і виробів із них: США встановили ставки розміром 25% і 10% відповідно. І Україна отримала цей «лист щастя» з Вашингтона. Адже з 828 млн дол. нашого експорту в США майже 608 млн – це якраз метал і вироби з нього. Виходить, 73% нашого експорту в Америку обклали 25%-ми митами.

Але не тільки американцям ми можемо підставити своє міцне дружнє плече, тим паче що їх у нас два. І не біда, що у відповідь отримуємо не плече, а відчуття ліктя поблизу печінки. Незважаючи на це, ми можемо і Китаю допомогти.

Адже Піднебесній зараз дуже важко. Той-таки Трамп, якому ми першому допомогли, вирішив обкласти китайців митами. Тобто вже постраждав Сі Цзіньпін, другий у черзі, кому ми хочемо допомогти… Виходить, що український уряд у нинішньому форматі – це збірний образ «Чіпа і Дейла» з відомого мультфільму: «Спецзагін на виручку спішить, якщо біда – дзвоніть: Чіп, Чіп, Чіп і Дейл допоможуть, Чіп, Чіп, Чіп і Дейл переможуть».

Буквально днями наш прем’єр зустрівся з послом Китаю в Україні Ду Веєм, з яким обговорив перспективи різноманітного співробітництва: починаючи від інвестицій в агросфері, енергетиці, будівництві та закінчуючи великими інфраструктурними проектами.

Але головна цифра, яка прозвучала: сторони хочуть довести спільний товарообіг до 10 млрд дол. на рік.

Ситуація цілком зрозуміла: США ввели мита вже на 250 млрд дол. китайського імпорту, під роздачу потрапило близько 6000 найменувань товарів, і Пекіну потрібно терміново знайти додаткові ринки збуту, щоб «дядечко Ляо» з Шанхаю не втратив роботу. Китайцям же складніше – Польща далеко, а в РФ і Північну Корею особливо на заробітки не побіжиш… Тому нехай краще роботу втратять кілька сотень тисяч українців – Європа поруч, то й не пропадуть.

І це не порожні погрози. У 2017-му році, за даними Держстату, наш експорт до Китаю становив 2,04 млрд дол. (зростання на 11,3%), а імпорт китайських товарів до нас – 5,65 млрд дол. (зростання на 20,5%). Тобто на кожен наш товарний долар, Китай відповів 2,8 дол.

У результаті – торговий мінус для України становив 3,6 млрд дол., який у платіжному балансі потрібно чимось перекрити. Наприклад, трудовими переказами заробітчан або транзитом російського газу. Або новими кредитами.

При цьому основні постачання товарів з України в Китай – це зерно, рослинна олія і руда, тобто товари: а) з низькою доданою вартістю; б) залежні від кон’юнктури світових цін на сировину; в) обсяг поставок яких особливо не наростиш.

Зате Китай постачає нам найширшу лінійку товарів із високим рівнем доданої вартості, починаючи від взуття і закінчуючи полімерами, хімією і пластмасами. Але найбільші показники в структурі постачань у продукції машинобудування (машини, котли, електротехніка).

Цього року ситуація ще гірша. Все ж таки, китайці не в приклад нам вміють швидко знаходити нові ринки збуту. Наш експорт до Китаю збільшився за січень-липень 2018-го лише на 4,4%, до 1,16 млрд дол., зате китайський імпорт до нас – на 24,4%, до 3,77 млрд дол. Отже, на один наш долар товарних постачань Китай відповів 3,25 дол. А негативне торговельне сальдо для нас становило 2,6 млрд дол. І це лише за підсумками семи місяців. Далі буде.

Отже, збільшення торгового обороту до 10 млрд загрожує для України зростанням торгового дефіциту до 5 млрд дол.

Якраз зараз ми ведемо переговори про початок нової тимчасової програми кредитування з МВФ на 6 млрд дол. у 2018-2019-му роках. Таким чином, наростити торговельне співробітництво з Китаєм не проблема – просто потрібно знайти, у кого перепозичити для цього п’ять мільярдів

Виходять майже «половецькі танці» на кістках національної економіки. Як кажуть літописи, після перемоги на Калці монголи сіли бенкетувати на помості, покладеному на спини повалених київських князів. Сьогодні торговельний бенкет очікується у американців, але і китайці не хочуть покидати «стіл».

А отже, під помостом будуть країни, що розвиваються, які не вміють захищати свої національні інтереси. Навіть у випадку, якщо твій візаві представляє «велику сімку».

Хоча ця ситуація показала нам, як інші країни стають успішними. Варто було Китаю відчути легкий торговий напряг унаслідок американських мит, як одразу ж понеслися по всьому світу гінці із завданням знайти нові ринки збуту для збереження досягнутого торгового профіциту. У Китаї чиновник, який не виконав поставлене завдання, в кращому разі буде відправлений у відставку, в гіршому – отримає «шовковий шнурок». А у нас? У гіршому разі – стане міністром.

Митниця гребе бабло: скільки мільярдів доларів Україна втрачає на кордоні

Хоча любов допомагати всьому світу дісталася нашим чиновникам, напевно, від старого декомунізованого минулого. Як там в анекдоті: «жінко, ось дивлюся новини, і щось мене цей Гондурас хвилює… – А ти його не чухай…». Гарна пам’ятка для нинішньої влади: “не чесати Гондурас”, тобто не збільшувати торговий дефіцит із такими країнами, як Китай…

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик, спеціально для «Політеки», 5 жовтня 2018 року

Нагадаємо, вихід США зі Світової організації торгівлі: що важливо знати.

Як писала Politeka, Україна повинна виплатити рекордний борг за кредитами: названа шокуюча сума.

Також Politeka писала, що головний банкір Путіна “пронабіулліла” $2,2 млрд: розкрито подробиці економічного провалу Росії.


Телетайп: чи є життя після «нормандського формату»?

Телетайп: синопсис четвертого сезону прямоефірного серіалу «слуга народу»

Телетайп: рейтинг влади падає, терміново пора політично дорослішати

Телетайп: наїстися політики до завороту мізків

Телетайп: теорія повітроплавання стосовно української політики

Телетайп: про володаря доль Володимира В’ятровича та кнопочку на тім’ячку

Телетайп: «колишніх» з їх схемами треба карати, а не наслідувати!

Телетайп: баланс між США і Китаєм – ключ до реального миру на Донбасі

Телетайп: невигадані сюжети для продовження серіалу «Слуга народу»

Телетайп: індульгенція Зеленському, ренегат Порошенка і Портнов як професор юридичного свавілля

Телетайп: «Слуга народу» нависає над країною, як колись КПРС

Телетайп: оглядини Зеленського в Європі, «непонятки» в Мінську і «ударні» метання Кличка

Телетайп: слідом за ситуаційною кімнатою Порошенко може поцупити і київське ППО?

Телетайп: екіпаж яхти «біда» набраний і готовий до кругосвітньої регати?

Телетайп: президент Зеленський в приймах у олігархічної системи

9 травня: історія проти істерії

Ціна 9 травня – вічна військова травма

Парад цинізму: як день скорботи перетворили на свято

Телетайп: зв’язка «Порошенко-Путін» проти президента Зеленського?

Показати ще