Неминучий борг Януковича: коли і скільки заплатить Україна

Читать на русском
бедность

14 вересня Високий суд Лондона прийме рішення в суперечці між Росією і Україною про борг в розмірі 3 млрд дол. Прогнози для України – песимістичні

Предмет судової тяганини – українські євробонди на суму 3 млрд дол. під 5% річних, які в грудні 2013 року викупила Росія. Облігації випустив український уряд, викуплені вони були російським державним Фондом національного добробуту. Термін погашення облігацій повинен був настати в 2015 році.

Договір про дружбу з Росією: бути чи не бути?

До цього часу Україна здійснювала купонні виплати – гасила відсотки, але гасити тіло відмовилася. Натомість Росії запропонували реструктуризувати борг як приватний, а не державний. Включити його хотіли в той же пакет українських боргових зобов’язань, які реструктуризувала тодішній міністр фінансів Наталія Яресько.

Росія наполягала на тому, що борг є суверенним і не підлягає реструктуризації. Домогтися цього статусу вдалося на рівні Міжнародного валютного фонду. Однак висновок Фонду було дано разом з коригуванням: Україна змогла брати участь у кредитній програмі Фонду, незважаючи на цей непогашений борг.

У 2015 році стало ясно, що рішення про виплату буде приймати суд. У лютому 2016 року Росія подала на Україну до Високого суду Лондона. З 1 травня 2016 року український уряд запровадив безстроковий мораторій на виплати за боргом Януковича.

У березні 2017 року Високий суд Лондона ухвалив рішення розглядати позов в прискореному порядку. Тобто аргументи України відхилили, але залишили право подати апеляцію. У червні того ж року Україна цим правом скористалася. У січні 2018 року розпочалося розгляд апеляції, а 14 вересня має бути рішення.

Що означатиме рішення суду?

Спочатку лінія Україна будувалася на декількох тезах. 3 млрд дол. – це борг, який Україна взяла під тиском Росії. Цю суму уряд і президент Петро Порошенко не раз називали хабарем. Видана вона була в якості відступних за непідписання домайданним українським урядом і Віктором Януковичем Угоди про Асоціацію з ЄС.

Українська сторона звертала увагу, що євробонди були випущені з порушенням бюджетного законодавства. Крім того, з 2013 року Росії завдала шкоди економіці України, розв’язавши війну на Донбасі і анексувавши Крим.

Аргументи в основному політичні. Але прискорений розгляд справи, про що прийняв рішення Високий суд Лондона і що заперечує Україна, значить, що їх не розглядатимуть. Тобто нічого особистого – тільки бізнес, а значить з боргами потрібно розраховуватись.

Скільки платити?

Насправді 3 млрд дол. – це вже не вся сума до сплати. У разі рішення англійського суду на користь Росії, сума істотно збільшиться.

«Очевидно, що ми повинні будемо заплатити купон за євробондами – тобто 5% з того моменту, як ми перестали платити. Йдеться про суму в 150 млн дол. на рік. Ми не платимо з 2016 по 2018 роки, значить винні ще близько 0,5 млрд дол. відсотків, – пояснює виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. – До того ж ми повинні будемо покрити судові витрати. Крім того, російська сторона буде наполягати на сумі упущеної вигоди ».

Як платити?

Той факт, що Україну не змусили гасити борг у 2017 році, після першого рішення Високого суду Лондона, вже було позитивом.

«Я думаю, що російська сторона буде наполягати на тому, щоб виплата відбувалася одразу, з огляду на те, що було серйозне прострочення, – вважає Олег Устенко. – Я припускаю, що будуть наполягати на негайному погашенні, а паралельно українська сторона буде наполягати на розробці якогось графіка платежів.

Компромісним може бути план, який спочатку повинен був бути і раніше, ще до введення санкцій, пропонувався російським міністром фінансів. У базовому сценарії: виплати рівними частинами по 1 млрд дол. тіла кредиту, а відсотки і упущена вигода – відразу».

Отже не менше 0,5 млрд дол. відсотків по кредиту (плюс сума упущеної вигоди Росії, яку вона виторгує в суді) Україну можуть змусити виплатити вже в 2018 році. Далі – по 1 млрд дол. з узгодженою в суді періодичністю. З огляду на пік виплат за зовнішнім боргом, який припадає на 2019-2011 рр., додатковий мільярд буде вкрай складно знайти.

Чи можливий взаємозалік?

Олег Устенко вважає, що далі тягнути час в судових інстанціях України навряд чи дадуть. І без того апеляцію розглядали довго – цілих півтора року.

Раніше від експертів звучали прогнози про можливий взаємозалік. У лютому 2018 року Стокгольмський арбітраж прийняв рішення про те, що «Газпром» повинен виплатити «Нафтогазу» 4,63 млрд дол. за договорами про транзит газу. До цього суд виніс рішення про те, що 2 млрд дол. “Нафтогаз” повинен виплатити «Газпрому» за поставки газу, і цю суму списали.

Дефолт все ближче: за чий рахунок вирішив рятуватися Гройсман

До виплати залишилися 2,56 млрд дол., які обростають штрафними санкціями і які Росія не хоче повертати. Теоретично, українські євробонди від 2013 року російська влада могла б продати «Газпрому», а він, у свою чергу, розрахуватися ними з «Нафтогазом».

Однак Олег Устенко вважає, що шанси на взаємозалік дуже низькі. Хоча б з тієї причини, що Росія не визнає «транзитний» борг. Але інших позовів держави України проти Росії, що мають на меті компенсацію у зв’язку з анексією Криму і війною на Донбасі, немає. Політолог Андрій Золотарьов підтверджує – Україна не проявила активності в цьому питанні.

«Я думаю, що причина в «професіоналізмі» і «майстерності» нашого зовнішньополітичного відомства, – говорить експерт. – Єдине, що Україна може виграти в питанні боргу в 3 млрд – домовитися про компроміс щодо умов погашення. Більше – малоймовірно».

Ціна питання в судовому розгляді про борг Януковича висока, адже зараз країна стоїть перед дефолтом, сподіваючись тільки на зовнішні позики. Але незважаючи на це в політикумі про 3 млрд дол. І про судовий розгляд практично не говорять.

«Це справа репутаційно і політично не несе дивідендів, – констатує Золотарьов. – Якщо вердикт буде не на користь України, що має дуже високу ймовірність, цю тему будуть замовчувати. У соцмережах пройде, але вона не буде в інформаційному топі. Її заглушать скандалами».

Ганна Гончаренко


Телетайп: чи є життя після «нормандського формату»?

Телетайп: синопсис четвертого сезону прямоефірного серіалу «слуга народу»

Телетайп: рейтинг влади падає, терміново пора політично дорослішати

Телетайп: наїстися політики до завороту мізків

Телетайп: теорія повітроплавання стосовно української політики

Телетайп: про володаря доль Володимира В’ятровича та кнопочку на тім’ячку

Телетайп: «колишніх» з їх схемами треба карати, а не наслідувати!

Телетайп: баланс між США і Китаєм – ключ до реального миру на Донбасі

Телетайп: невигадані сюжети для продовження серіалу «Слуга народу»

Телетайп: індульгенція Зеленському, ренегат Порошенка і Портнов як професор юридичного свавілля

Телетайп: «Слуга народу» нависає над країною, як колись КПРС

Телетайп: оглядини Зеленського в Європі, «непонятки» в Мінську і «ударні» метання Кличка

Телетайп: слідом за ситуаційною кімнатою Порошенко може поцупити і київське ППО?

Телетайп: екіпаж яхти «біда» набраний і готовий до кругосвітньої регати?

Телетайп: президент Зеленський в приймах у олігархічної системи

9 травня: історія проти істерії

Ціна 9 травня – вічна військова травма

Парад цинізму: як день скорботи перетворили на свято

Телетайп: зв’язка «Порошенко-Путін» проти президента Зеленського?

Показати ще