БПП на низькому виборчому старті

Читать на русском
бпп_съезд

Поточного тижня у пропрезидентській фракції, після нетривалих роздумів, визначилися: лідером БПП замість Ігоря Гриніва став Артур Герасимов. А ось процес зміни партійного керівництва загальмувався.

Стати Володимиром Гройсманом: чи розпочне прем’єр власну політичну гру

Володимир Гройсман, якого «сватають» на посаду партії БПП «Солідарність» замість декоративного лідера Віталія Кличка, нібито не поспішає занурюватися в партійну діяльність. Нардепи від БПП стверджують, що питання лідерства в партії має вирішитися на з’їзді, попередньо заплановане на другу половину травня. Про що свідчать кадрові перестановки у пропрезидентській фракції і партії, розбиралася Politeka.

Гринів: пішов або «пішли»?

На сьогодні кількісний склад пропрезидентської парламентської фракції представлено 141 депутатом. Фракція, зіткана з різних партійних клаптиків, настільки різношерста, що консолідувати її гранично складно. Що і консолідувати – керівництву фракції, а це голова і цілих семеро заступників, часто складно забезпечити навіть елементарну явку у дні важливих голосувань.

Цей фактор, за відомостями Politeka, і став ключовим при ухваленні нещодавнього фракційного лідера БПП рішення про звільнення з обійманої посади. Утім, за словами деяких депутатів від БПП, не останню роль зіграли й інші моменти.

По-перше, Ігор Гринів – персона, м’яко кажучи, не медійна. Багато років своєї діяльності (а екс-керівник пропрезидентської фракції в парламенті ще з першого скликання ВР) залишався за лаштунками публічної політики. У деяких випадках, непублічність лідера провладної команди може бути плюсом, але не в ситуації, в якій опинилася зараз фракція БПП.

Річ у тім, що відразу кілька нардепів БПП в унісон стверджують: закрита соціологія свідчить про повільне, але впевнене падіння рейтингів фракції імені голови держави. Це, звичайно, рикошетом б’є по електоральних позиціях самого Петра Порошенка. Напередодні виборів-2019 для Банкової це додатковий головний біль, який уже не усунути звичайним знеболювальним.

Тому і було прийнято рішення про зміну фракційного лідера, який не лише і не стільки займався б організаційними питаннями (у кожної із груп всередині БПП є свій куратор), скільки виконував би роль «голови, що балакає», активно спілкуючись із журналістами.

По-друге, між Гринівим і Порошенком, за чутками, давно пробігла чорна кішка. Причина: Ігор Васильович, який, попри солідний політичний досвід, так і не зміг організувати роботу пропрезидентської фракції належно, нібито постійно скаржився на дефіцит прямого і безпосереднього контакту з головою держави.

«Рідкісне спілкування із президентом, який має вплив на всі групи всередині фракції, зачіпало самолюбство Гриніва. Тим паче, що деякі як би рядові нардепи, наприклад, ті ж Кононенко або Грановський, частіше безпосередньо могли спілкуватися з головою держави. Тому, відчуваючи себе людиною, яка перебуває в позиції «без прав, але з обов’язками», Гринів і вирішив подати у відставку», – поділився з Politeka тонкощами внутріфракційних перипетій один із провідних спікерів фракції БПП.

По-третє, 56-річний Ігор Гринів неодноразово зізнавався, що ніколи не палав бажанням бути ватажком пропрезидентської фракції, але через те, що є командним гравцем, погодився взяти цю ношу. Судячи з усього, роки керівництва фракцією БПП вистачило, щоб ноша виявилася непосильною…

Компромісний Герасимов

Не можна сказати, що відставка Гриніва стала громом серед ясного неба – про її неминучість у кулуарах говорили давно. Остаточне вирішення цього питання впиралося лише у вибір компромісної кандидатури нового лідера.

Про політичну мораль і неминучість побудови КПРС

Невідомо чому, але до самого останнього моменту тепер уже чинний лідер пропрезидентської фракції Артур Герасимов у коментарях журналістам категорично заперечував, що претендує на посаду голови БПП, та й взагалі уникав спілкування із пресою. Зараз же новоспечений лідер парламентської команди президента оперативно входить у роль і охоче спілкується із представниками ЗМІ.

«Фракція БПП є ядром коаліції і ми всі разом докладемо максимум зусиль, щоб робота правлячої більшості в Раді була ефективною. А дострокові вибори? Треба запитати: кому це вигідно? Країні це невигідно, тому висновки робіть самі», – зазначив Герасимов у коментарі Politeka.

Чому в кандидатському шорт-листі саме Герасимов виявився лідером, пояснити гранично просто. Він, що визнають багато нардепів від БПП, не лише має ораторські здібності, але має (що в умовах, які склалися, важливо) талант перемовин. Іншими словами, навіть у ситуації, коли в коаліції БПП і НФ відсутня довіра, а в самій пропрезидентській фракції панує розбрід і хитання, Артур Герасимов здатний, що називається, проходити між крапельок. У будь-якому разі, у цьому переконані представники БПП і «Народного фронту», з якими ми поспілкувалися.

До того ж, як стверджують депутати-коаліціянти, при прийнятті важливих рішень Герасимов, який донедавна обіймав посаду представника президента в парламенті, орієнтується виключно на голову держави, з яким знайомий, до слова, 16 років.

Найімовірніше, усі ці фактори сукупно і призвели до того, що обрання нового фракційного лідера БПП відбулося в атмосфері цілковитого «одобрямсу». Не було жодної конкурентної боротьби і закулісних ігор. Ба більше, головний конкурент Герасимова – дружина генпрокурора, нардеп БПП Ірина Луценко сама зійшла з дистанції. У підсумку, і вовки залишилися ситими, і вівці цілими: Артур Володимирович очолив фракцію, а Ірина Степанівна відтепер є постпредом гаранта Конституції в парламенті.

Виборчі пасьянси

Попри те, що в пропрезидентському таборі всіляко відхрещуються від ймовірних дострокових виборів, судячи з усього, на Банковій не скидають і цей сценарій із рахунку. До речі, залишення того ж Гриніва з посади лідера фракції багато нардепів і політологи пов’язують з тим, що президентська команда перебуває на низькому виборчому старті. Ігоря Гриніва не дарма називають висококласним «архітектором» виборчих кампаній.

Коаліція на трьох або перевибори?

Свого часу він тісно і ефективно співпрацював із Віктором Ющенком, Юлією Тимошенко, Петром Порошенком і низкою інших топ-політиків. У 2002-му обіймав посаду заступника голови виборчого штабу «Нашої України», тоді як його керівником був чинний голова держави. А вже після Революції гідності під час дострокової президентської кампанії Ігор Гринів очолив штаб кандидата у президенти Петра Порошенка.

Тому не виключено, що, залишивши посаду лідера фракції БПП, пан Гринів сконцентрується на підготовці пропрезидентської партії «Солідарність» до дострокових виборів у Раду.

Але є й інша версія. Вона полягає в тому, що Гринів, який нині поєднує діяльність нардепа і позаштатного радника Петра Порошенка, сконцентрується на розробці тактичних і стратегічних виборчих кроків, що дозволяють чинному гаранту посісти перше місце у плановій президентській кампанії-2019.

У принципі, логіка є: дострокові парламентські вибори зараз невигідні президенту хоча б тому, що соцопитування показують, що створити пропрезидентську більшість у новій Раді практично нереально. А нинішня коаліція так-сяк, але працює, нехай часто і за підтримки ситуативних союзників із Радикальної партії, «Самопомочі», а іноді навіть і «Опозиційного блоку».

Кадри як карти

В оточенні чинного голови держави розуміють, що майбутні президентські вибори будуть непростими. Один із впливових депутатів від БПП Сергій Березенко нещодавно «без купюр» заявив, що без другого туру під час майбутнього дербі за президентську посаду, не обійтися.


За нашою інформацією, винаходити велосипед на Банковій не збираються і планують впустити в дію схему виведення у другий тур «свого» технічного кандидата. Зараз, як сказало нам джерело в АП, на цю роль розглядають Ляшко і Кличко. Остаточне рішення ще не прийнято, добре, часовий проміжок дозволяє прорахувати всі ризики і спрогнозувати зиски.


Кличку, який під час останніх парламентських виборів розчинив свій «УДАР» у БПП, власне, втрачати нічого. Навпаки, участь у боротьбі за головну посаду у країні, за будь-якого результату, принесе йому додаткові політичні бонуси. А ось головний радикал країни, який останнім часом розгорнув небувалу медіа-активність – союзник вельми і вельми непрогнозований. Та й кадрові (утім, не лише кадрові) запити в Ляшка ще ті. Так що не дивно, що в цьому разі, роблячи ставки, на Банковій сім разів відміряють.

Наталія Ромашова


Телетайп: чи є життя після «нормандського формату»?

Телетайп: синопсис четвертого сезону прямоефірного серіалу «слуга народу»

Телетайп: рейтинг влади падає, терміново пора політично дорослішати

Телетайп: наїстися політики до завороту мізків

Телетайп: теорія повітроплавання стосовно української політики

Телетайп: про володаря доль Володимира В’ятровича та кнопочку на тім’ячку

Телетайп: «колишніх» з їх схемами треба карати, а не наслідувати!

Телетайп: баланс між США і Китаєм – ключ до реального миру на Донбасі

Телетайп: невигадані сюжети для продовження серіалу «Слуга народу»

Телетайп: індульгенція Зеленському, ренегат Порошенка і Портнов як професор юридичного свавілля

Телетайп: «Слуга народу» нависає над країною, як колись КПРС

Телетайп: оглядини Зеленського в Європі, «непонятки» в Мінську і «ударні» метання Кличка

Телетайп: слідом за ситуаційною кімнатою Порошенко може поцупити і київське ППО?

Телетайп: екіпаж яхти «біда» набраний і готовий до кругосвітньої регати?

Телетайп: президент Зеленський в приймах у олігархічної системи

9 травня: історія проти істерії

Ціна 9 травня – вічна військова травма

Парад цинізму: як день скорботи перетворили на свято

Телетайп: зв’язка «Порошенко-Путін» проти президента Зеленського?

Показати ще