Як росіяни самі в себе Сбербанк купують

Читать на русском
Як росіяни самі в себе Сбербанк купують

Український Сбербанк змінює власника

Росіянам доводиться шукати будь-яку можливість, аби врятувати свої активи в нашій країні. У понеділок, 28 березня, стало відомо, що російський Сбербанк має намір укласти договір про продаж свого українського підрозділу.

Як російські банки йтимуть з України

Згідно з повідомленням, банк хоче купити інвестиційний консорціум інвесторів у складі AS Norvik Banka з Латвії і білоруської приватної компанії. Norvik є одним з найстаріших комерційних банків Латвії і входить до складу Norvik Group, в яку входить також російський Вятка Банк і англійський Norvik Banka UK Limited.

Учасники угоди очікують її закриття в першому півріччі 2017-го після отримання схвалень фінансовими і антимонопольними регуляторами Латвії та України.

«Потрібно розуміти, що це ще далеко не угода, а наміри власників, – зазначає голова правління Української міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей. – Це ж не просто: я хочу, нумо продавати. Головне, щоб продаж банку не призвів до гірших результатів».

Аби угода мала успіх, потрібні дозволи Антимонопольного комітету України і НБУ, а це процедура не швидка. Спочатку перевірятиме можливу операцію АМКУ, що триватиме місяці два-три. Потім Національний банк – на це піде щонайменше 30 календарних днів. Вони перевірятимуть пов’язаних осіб та бенефіціарів.

Прогнозувати остаточний результат досить складно. Інформація про придбання вимагає додаткових роз’яснень. Той же НБУ в минулому неодноразово забороняв проводити подібні операції. У разі з українською «дочкою» Сбербанку може повторитися саме цей сценарій.

Однак вже точно можна сказати, що здійснити операцію в заявлені терміни, як того бажають зацікавлені сторони, не вдасться. З огляду на методи української бюрократії, терміни розгляду регуляторами розтягнуться як мінімум до осені.

Пов’язані особи

Основним акціонером банку Norvik є підданий Великобританії Григорій Гусельников. Мажоритарним акціонером інвестиційного консорціуму з покупки українського «Сберу» став ще один власник паспорта Сполученого Королівства Саїд Гуцерієв і білоруська компанія, що належить йому.

Е-декларації для антикорупціонерів: тиск чи боротьба з лобізмом?

У липні минулого року схожу операцію провели, коли «АМІК Україна» (AMIC) викупила частки у статутному капіталі ТОВ «ЛУКОЙЛ Авіейшен Україна» і ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ». При зміні юридичних осіб власник залишився тим самим.

Продаж українського Сбербанку Григорію Гусельникову – класична операція фронтування. Гусельников у минулому був директором інвестиційного фонду G2 Capital, який контролює Отар Марганія – російський бізнесмен і наглядач за державною алмазодобувною компанією РФ АЛРОСА. Він також є акціонером Norvik Bank.

«Очевидно, що покупець банку – суто номінальний, – вважає фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса. – Цим акціонерам 100 років не потрібен банк в Україні. І купують вони його на велике прохання когось у Кремлі. Або самого Кремля. Тепер головне зрозуміти, що буде далі».

На думку аналітика, у угоди можуть бути дві мети. Перша – його купують, щоб «злити». Друга – операція потрібна, аби приримати актив до кращих часів.

Після кримської авантюри, глобальні регулятори почали жорстко перевіряти російські компанії на предмет прозорості. У зв’язку з чим, Гусельников придбав Norvik banka і перетворив його на засіб виведення капіталу для російських сировинних магнатів. Згідно з чутками, які гуляють по ринку, автор блискучої ідеї продажу українського Сбербанку є великий власник з України Віктор Пінчук. Він же і фінансує угоду.

Гусельников зайнявся оформленням купівлі-продажу (до слова, він також супроводжував операцію з купівлі Віктором Пінчуком кенсингтонського особняка №17 на Upper Phillimore Gardens в Лондоні). Гуцерієв же забезпечив отримання дозволу в «московських кураторів» за частку. А ось силове прикриття, наче, забезпечив Арсен Аваков.

За іншою версією, інвестиційний консорціум, пов’язаний із Кремлем, діє у співдружності з українським бізнесменом Валерієм Хорошковським. Перед домовленостями з Norvik, Хорошковський прилітав до Москви на перемовини з головою правління Сбербанку Росії Германом Грефом. На нього покладено завдання контролювати менеджмент українського Сбербанку. Неформально, звичайно.

Очевидно, що нові власники не будуть докапіталізувати  банк. Для подальшого розуміння ситуації також важливо, чи гаситимуть інвестори заборгованість українського Сбербанку перед материнською структурою. Купувати актив з мінусом у балансі сумою близько $1 млрд – не зовсім розумний вчинок. Цілком ймовірно, що її списали.

Наслідки для українського ринку

Російський Сбербанк – це глобальний фінансовий інститут, для якого вкрай важливо зберігати надійність. Він брав на себе всі зобов’язання і постійно вливав ресурс в український підрозділ для підтримки життєздатності.

Транш із питанням: чому МВФ не дав грошей Україні

Жодного прибутку тут росіяни не отримували, бо для них діяльність в Україні мала суцільні збитки. Політичного впливу цей банк також не давав. Попри те, що материнська структура була хорошим власником, майбутнє українського «Сберу» завидним не назвеш.

Російським інвесторам ще не скоро посміхнеться вдача в Україні. Отже, у банку дві перспективи і обидві сумні. Його або почнуть розтягувати частинами і розпродавати портфелі. Це дозволить обнулити баланс і вийти з ринку. Або просто дозволять впасти. У будь-якому разі надійність депозитів у цьому банку суттєво знижується.

«Україна фактично тримала Сбербанк Росії «за одне місце». Він сюди вносив гроші, які розчинялися в нашому болоті. Україна отримувала ресурс. Кремль платив гроші. Нічого не отримуючи на заміну», – пояснює Фурса.

Наступного дня після оприлюднення інформації про угоду, активісти почали розмуровувати «Сбер». Практично миттєве розблокування роботи показує лише схвалення з їхнього боку. Але це хороша новина для ринку.

«Досягнення домовленостей із продажу і зняття блокади – це позитивно для нормалізації роботи банківського сектора і клієнтів банків», – коментує провідний експерт FOREX CLUB в Україні Андрій Шевчишин.

Але якщо власники банку отримають дозвіл української регуляторів, а сама угода виявиться не прозорою, то громадськість, швидше за все, зможе знову заблокувати рішення.

Максим Нечипоренко


Телетайп: чи є життя після «нормандського формату»?

Телетайп: синопсис четвертого сезону прямоефірного серіалу «слуга народу»

Телетайп: рейтинг влади падає, терміново пора політично дорослішати

Телетайп: наїстися політики до завороту мізків

Телетайп: теорія повітроплавання стосовно української політики

Телетайп: про володаря доль Володимира В’ятровича та кнопочку на тім’ячку

Телетайп: «колишніх» з їх схемами треба карати, а не наслідувати!

Телетайп: баланс між США і Китаєм – ключ до реального миру на Донбасі

Телетайп: невигадані сюжети для продовження серіалу «Слуга народу»

Телетайп: індульгенція Зеленському, ренегат Порошенка і Портнов як професор юридичного свавілля

Телетайп: «Слуга народу» нависає над країною, як колись КПРС

Телетайп: оглядини Зеленського в Європі, «непонятки» в Мінську і «ударні» метання Кличка

Телетайп: слідом за ситуаційною кімнатою Порошенко може поцупити і київське ППО?

Телетайп: екіпаж яхти «біда» набраний і готовий до кругосвітньої регати?

Телетайп: президент Зеленський в приймах у олігархічної системи

9 травня: історія проти істерії

Ціна 9 травня – вічна військова травма

Парад цинізму: як день скорботи перетворили на свято

Телетайп: зв’язка «Порошенко-Путін» проти президента Зеленського?

Показати ще