Справа Насірова: чим завершиться шоу хворого податківця
Підозрюють, що він приймав рішення, які допомогли реалізувати корупційні схеми, що завдали державі збитків розміром 2 млрд грн. Підозру про злочин детективи Національного антикорупційного бюро оголосили йому 2 березня у клініці «Феофанія», куди він потрапив нібито з інфарктом. Тоді ж Кабмін усунув його від виконання обов’язків.
Politeka дізналася, які перспективи має справа Насірова, зокрема, чи зможе керівник фіскальної служби уникнути відповідальності та за кого НАБУ візьметься далі.
Дар’я Каленюк, виконавчий директор Центру протидії корупції:
– Справа Романа Насірова – це продовження справи Олександра Онищенка. Вона підтверджує, що в Україні працює кругова порука. Нардеп-утікач через свої компанії добував український газ і не платив відповідну плату в державний бюджет. За даними Національного антикорупційного бюро, Насіров це «кришував». Як керівник Державної фіскальної служби, він мав усі повноваження та можливості бачити такі невиплати податків та інших обов’язкових платежів за користування надрами. Насіров та Онищенко спокійно видобували та продавали газ, а бюджет нічого не отримав. Народ України опинився із розбитим коритом.
Докази збирає НАБУ, а Спеціалізована антикорупційна прокуратура потім захищає їх у суді. Зараз доказів уже достатньо, щоб оголосити Насірову підозру. Тому бюро разом із прокурорами клопоче про запобіжний захід. Має бути рішення суду, яке дозволить запобігти можливій втечі екс-голови ДФС. Рішення про обрання запобіжного заходу береться для невідкладної слідчої дії. Якщо це субота або неділя і процесуальні строки спливають, а в разі з Насіровим це 72 години, навіть у неділю мають бути чергові судді, які слухатимуть справу і оберуть запобіжний захід у вигляді арешту чи застави. Прокуратура клопоче, щоб застава була розміром завданих кримінальними діями збитків. Це 2 млрд грн. Уночі сотні активістів блокували виходи із Солом’янського суду, бо Насіров міг утекти. Люди ніч стояли під Солом’янським судом, вимагаючи суддів прийти і розпочати роботу.
Є чималі сумніви щодо справедливого суду. Віру в НАБУ ще маємо. Це новий орган, який створили за абсолютно іншою процедурою. Кадри добирали через прозорий конкурс з онлайн-трансляціями співбесід. Політичного призначення не було. З судом все по-іншому. Справу Насірова розглядає неочищений, нереформований суд. Судді призначені ще за часів Віктора Януковича. Вони недоброчесні. У відкритому доступі є матеріали про їхні корупційні діяння. Багато суддів Солом’янського суду розглядали справи ще активістів Майдану, дозволяли їхнє затримання.
Щоб гарантувати справедливе судочинство в таких справах, потрібно створити Антикорупційний суд. Суддів обирати за такою ж прозорою, незалежною, конкурсною процедурою. Надати їм гарантії незалежності. Щоб вони завжди були на місці. Це гарантуватиме надію, що люди, які крадуть мільярди з державного бюджету, будуть покарані.
Петро Олещук, політолог:
– Перспективи справи Насірова туманні. Не факт, що дійде до чогось конкретного. Під виглядом цієї справи, зараз відбуваються «розборки» на рівні нових антикорупційних органів та чинної влади, зокрема найближчого оточення президента. Депутати від фракції «Блок Петра Порошенка» вже заявили, що готові підтримати керівника ДФС.
Виходячи зі справи Онищенка, цілком логічно, що зараз звернули увагу на Насірова. Депутата-втікача звинувачують в одержанні пільг зі сплати податків. Давав їх йому Насіров. Питання лише в тому, чому за нього взялися лише через рік. Якщо справа триватиме, має виплисти ще прізвище Ігоря Кононенка. Він – основний власник фірм, яким ці пільги безпосередньо давали. Але чи наважаться йти так відверто проти президента – не впевнений.
Сергій Таран, голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір», директор Міжнародного інституту демократій:
– Справу Насірова розглядатимуть довго. Зараз публіка визначилася, що він винний, але справу ще не бачили. Тому основне відбуватиметься, коли отримаємо хоч якесь розуміння, що в ній є. Без матеріалів не можемо навіть говорити, чи доведуть справу до завершення у суді. Знаємо лише загальний контекст, у чому його звинувачують, але не знаємо доказів, які наводить НАБУ, зокрема, що він особисто мав вигоду. Якщо Насіров особистої вигоди не мав, це вже не корупція, а службова недбалість чи халатність.
Усе залежить від того, наскільки гарно зібрана доказова база. Від НАБУ очікують професійної роботи. Свого часу цей орган мав бути в рівновіддаленості від політичних сил і впливів. Справа Насірова покаже якість роботи Бюро, як детективи професійно попрацювали. Вона стане тестом не лише для НАБУ, а загалом для принципу, за яким створювався цей орган. Це важливо, оскільки матиме й політичні наслідки. НАБУ – важливий елемент боротьби з корупцією. Хотілося б, щоб вони працювали якісно.
Ольга Головка