Паспорт “Л/ДНР” – хрест на Мінських угодах та дружбі із Трампом?

18 лютого президент РФ Володимир Путін підписав наказ про «визнання документів, виданих громадянам України та особам без громадянства, які проживають на територіях окремих районів Донецької та Луганської областей».

Це означає, що відтепер захисники ОРДЛО можуть вільно перетинати російський кордон.

Така ініціатива одразу ж припала до душі послідовникам «руского міра», проте викликала негативні оцінки як із боку офіційного Києва, так і на міжнародній арені.

Генеральний секретар Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) Ламберто Дзанньєр в одному з останніх інтерв’ю заявив, що рішення Росії визнавати “паспорти” ОРДЛО зашкодить можливостям зміцнити перемир’я.

«Цей захід Росії став кроком назад від і без того “дуже далекої” мети зупинити війну на Донбасі», – наголосив Дзанньєр.

Згадали про небезпеку «інституалізації» окупованих українських територій і на полях Мюнхенської безпекової конференції.

Голова МЗС України Павло Клімкін 18 лютого повідомив уже звично стурбованому Заходу, що Росія своїм ноу-хау порушує вкотре Мінські домовленості.

“Це логіка свідомої ескалації, яка проходить через Авдіївку, – заявив Клімкін. –  І це логіка не лише мілітарної, а й гуманітарної ескалації. Цей наказ абсолютно й фундаментально суперечить самій логіці Мінських домовленостей, і ми чудово розуміємо, для чого це зроблено”.

Не поділяє любов до громадян ОРДЛО і Білорусь. Там відмовились визнавати паспорти з окупованих територій України.

За словами офіційного представника Держприкордонкомітету республіки Антона Бичковського, громадяни за такими документами до Білорусі не потраплять ані з ЄС, ані з території РФ.

Згідно з поясненнями московських очільників, визнання паспортів здійснюється виключно «з гуманітарною місією». Зокрема, вони визнали правомірним приймати документи, що «засвідчують особу, документи про освіту та (або) про кваліфікацію, свідоцтва про народження, укладення (розірвання) шлюбу, зміну імені, про смерть, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, реєстраційні знаки транспортних засобів, видані відповідними органами (організаціями), фактично чинними на територіях зазначених районів, громадянам України та особам без громадянства, які постійно проживають на цих територіях».

Варто зауважити, що в переліку «дозволеного» немає зафіксованого права на власність. Тобто власники підприємств чи будь-якої іншої нерухомості на окупованій території не зможуть у братній Росії захистити свої майнові права.

Також у наказі неодноразово наголошують, що особливими правами можуть скористатись «громадяни України та особи без громадянства, які постійно проживають на територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України».

Іншими словами – йдеться виключно про паспорти іноземців. Борцям за свободу «молодих республік» жодного російського громадянства ніхто не пропонує. Відповідно, українські абітурієнти з цими паспортами вступатимуть до російських вишів за іноземною квотою. Як не крути, а «дружби народів» ніяк не зліпиш.

Окрім того, наказ Путіна не містить чіткого терміну дії – він діятиме «до політичного врегулювання ситуації». Це відкриває простір для маніпуляцій.

Не визначено там і конкретного переліку територій, жителі яких зможуть скористатись чинністю наказу. Це дозволяє Путіну позиціювати себе миротворцем, уникаючи будь-якої відповідальності за ескалацію конфлікту та фінансування тероризму.

Доволі зручний формат – відверта маніпуляція під егідою гуманітарної місії без жодних сентиментів. Мовляв, через кордон, браття-ополченці, переходьте, але мріяти про російське громадянство – зась.

За словами політолога Петра Олещука, Росія готується до тривалої війни.

«Сподівання на “швидке врегулювання” поховані. Своїм наказом Путін підвищує ставки перед Заходом, демонструючи готовність “йти до кінця” та чекаючи, що його знову вмовлятимуть сісти за стіл перемовин, – переконаний експерт. – Для України це має низку потенційних переваг: Росія вкотре фіксує відмову від виконання Мінських домовленостей, визнає юридичний статус ОРДЛО, а отже, опосередковано, але в офіційних документах визнає власну окупацію».

Спонтанний наказ Путіна виник на тлі історії  під назвою «мирний план нардепа Артеменка».

Оприлюдненні газетою The New York Times подробиці плану “умиротворення Росії” українським коштом стали сенсацією у Сполучених Штатах. Виявляється, що український політик разом із людьми Трампа весь цей час думав, як це з Путіном примиритись.

Суть  геніальної ідеї полягала у виведенні всіх російських сил із Донбасу та проведенні в Україні референдуму про передання Криму в оренду Росії на 50 або 100 років. На таку щедру пропозицію Кремль виказав у звичній уже манері – Крим наш.

Варто зауважити, що одним із ключових розробників плану був давній діловий партнер Трампа уродженець СРСР Фелікс Сатер. Це ще раз засвідчує , що ні у близькому оточенні президента США, ні в коридорах ЄС про реальне зближення з Росією ніхто не думає.

За словами політолога Олександра Кочеткова, план Артеменка вписується у тривалу гру Москви – дестабілізація, втискування в будь-який спосіб ОРДЛО до України і зняття санкцій із РФ.

Це свідома провокація та фактичний вихід із “мінського процесу”. Але це має визнати головний автор з українського боку – Порошенко. Поки що від нього чуємо, що альтернативи немає. Зволікає, бо живе за іншими правилами.

От треба ж зупинити торгівлю з тимчасово окупованими територіями. Не роблять цього, адже на цьому отримують надприбутки. Так само з питанням миру. Зацікавлені лише у власному збагаченні та самозбереженні, а не в закінченні війни.

Така політика не зможе тривати навіть упродовж цього року. Людям це не подобається. Якщо проблему не вирішує влада, то її вирішує вулиця. Наслідки для української державності в такому разі можуть бути катастрофічними».

Наступним кроком Росії може бути роздача російських паспортів на окупованих територіях Донбасу, вважає Кочетков.

«В Україні повториться сценарій Південної Осетії – роздаватимуть російські паспорти, – наголосив експерт. – Матимуть юридичний привід захищати російськомовне населення і продовжити свою експансію на Україну. Стимулом до цього може бути наявність санкцій та невирішені проблеми – США досі не сприймає Росію як рівнозначного партнера. Путін хоче біполярного світу. Це його мета. Поки не відбудеться перерозподілу світового ладу – підвищуватимуть ставки, зокрема ціною України».

Романія Горбач