Як рахунки за опалення перетворили тепло на «золото»
Politeka дізналася, чому люди отримали високі рахунки за тепло, чи очікувати подальшого підвищення тарифів і як можна зекономити.
Чому так дорого?
– Є кілька причин великих сум у платіжках за опалення. Грудень був холодніший за листопад. Щоб зберігати стабільну температуру у квартирах, довелося спалювати більше Гкал.
Крім того, на початку грудня внесли коригування за листопад. Послугу нарахували більш, ніж за один календарний місяць. У листопаді показники знімали раніше, ніж закінчився місяць. От частину і врахували у грудень.
Але найголовніша причина – недобросовісні сусіди. У деяких багатоквартирних будинках мешканці, які мають індивідуальні лічильники тепла, не подали показники. Тому «Київенерго» взяло загальний показник у будинку і поділило його на кількість квартир без індивідуальних лічильників. Тому люди, які не надали дані, узагалі нічого не заплатили, а хто не встановив індивідуальні лічильники тепла у квартирах, були змушені платити за всіх. Хоча в такому разі загальні показники правильніше було б ділити також і на квартири, які не подали показники.
«Київенерго» має зробити перерахунок. Але це стане можливим, коли люди з індивідуальними лічильниками схаменуться і нададуть показники.
Законодавство в цій сфері недосконале. Обрахування тарифів закрите. Розрахунки обговорюються і затверджуються в НКРЕКП без доступу широкої громадськості. Тому їх не можливо проконтролювати чи перевірити.
Також негативним фактором є монополія «Київенерго». Але слід зауважити, що вона природна. Тут важливий контроль зі боку Антимонопольного комітету, щоб «Київенерго» не зловживало цим становищем. Поки що від Комітету жодних сигналів не надходило.
Монополію «Київенерго» можна зменшити, якщо надати доступ до теплових мереж іншим генераторам тепла. Щоб тепло могли поставляти декілька компаній. Хоча, на відміну від ринку природного газу та електроенергії, навіть Євросоюз цього не вимагає.
У централізованому теплопостачанні важко позбутися цієї природної монополії. Бо теплоносій повинен бути певної температури і не може транспортуватися на далекі відстані, як електроенергія чи газ.
Чого очікувати від тарифів?
– На жаль, створено всі передумови, щоб тарифи збільшувалися. Західні кредитори вимагають від уряду, і це вже прописано в меморандумі з МВФ, переглядати ціну за газ для населення й теплокомуненерго, якщо вартість імпортного газу зростає більш ніж на 10%. Фактично це вже відбулося. Для промислових споживачів із 1 лютого поточного року «Нафтогаз» підвищив тариф на 22%. Уряд суттєво опиратися цьому запровадженню не зможе, бо МВФ – головна організація в Україні. Що вони пишуть, те українська влада й виконує. Тому, ймовірно, українцям треба чекати підвищення тарифів на газ, що неминуче потягне за собою підвищення тарифів на теплову енергію та гарячу воду. Питання лише коли це станеться і на скільки.
Як зекономити?
– У населення майже немає способів як зекономити на опаленні. Єдиний вихід – встановлення лічильників. Але це не економія, а лише можливість сплатити менше. Хоча й цього не всі можуть собі дозволити. Для 80% житлового фонду технічно не має можливості встановити лічильник. Тому їм лишається лише або платити 50% від виставленої суми, або оформлювати субсидію. Варіант взагалі не платити – це наражатися на неприємності. Подібні заклики з боку політиків лунають, але відповідати доведеться простим людям.
Щодо заходів з енергоощадження, тут головне питання – де взяти гроші? Узагалі вся проблема з опалюваним сезоном, тарифами та енергоефективністю – це питання платоспроможності українських громадян. Поки ситуація в економіці не стабілізується, навіть не кажучи про зростання, і люди не почнуть потроху збільшувати доходи, усі заходи ні до чого не призведуть.
Щоб комплексно в Україні провести заходи з енергоефективності, потрібні десятки мільярдів гривень і щонайменше три роки для отримання результату. Поки не почнуть проводити ці процедури, заощаджувати нереально. Якщо утеплите стіни своєї квартири, а поруч буде ще п’ять неутеплених і протяги в під’їзді, нічого з цього не буде. Це суто точкові дії, які до позитивного ефекту не призведуть.
Ольга Головка