Захист державної мови – необхідність чи маніпуляція?

Її пропонують зробити єдиною робочою для органів державної та місцевої влади. Це стосуватиметься проведення засідань, оформлення документів і звернень громадян.

Навчання у вишах планують зробити лише українською. Лишень окремі предмети зможуть викладати офіційними мовами Європейського Союзу. При цьому у школах і дитсадках допускатиметься викладання мовами нацменшин.

Державною мовою мають проводити всі культурні заходи. Їхнє проведення іноземною, зокрема російською, мусить супроводжуватися перекладом. Фільми також зобов’яжуть знімати лише українською.

Державну мову пропонують зробити обов’язковою для усіх ЗМІ. Новинні сайти муситимуть мати сторінку українською, яка повинна завантажуватися користувачем автоматично.

За порушення закону передбачені штрафи, а публічна неповага до мови прирівнюватиметься до наруги над державною символікою. За виконанням закону слідкуватимуть мовні інспектори.

Politeka дізналася, чи на часі ухвалення відповідних змін у законодавство і чи не розпалить це ворожнечу між україномовним і російськомовним населенням.

– Українська мова зараз перебуває під загрозою, як червонокнижні види. Найважливіше завдання України, як держави, попри економічні чи соціальні чинники, – захистити рідну мову. Докласти максимальних зусиль, щоб вона існувала. Мова – це базова цінність. Одне з Божих творінь і дарів. Маємо її охороняти не лише для себе, а й для світу. Тому повинні бути ухвалені відповідні закони.

Попри всю повагу до людей, які відчувають себе українцями, але користуються іншою мовою, їхні мови не під загрозою. Є Росія, Польща, Угорщина, які про них подбають. Україна ж повинна забезпечити існування української, бо інакше ніхто цього не зробить.

У Верховній Раді мало хто думає великими світовими категоріями і усвідомлює відповідальність за збереження української мови. Вони не розуміють важливих онтологічних і екзистенціальних речей світового масштабу. Ухвалення законів часто залежить від ситуації, яка не пов’язана із принциповими великими речами. Мовне питання, на жаль, використовують у різних дрібних, кон’юнктурних розкладах і рішеннях.

– Мовне питання існує стільки, скільки й незалежна Україна. Складність полягає в тому, що його використовують як інструмент для маніпулювання суспільною думкою. Воно провокаційне й загострює відносини між різними таборами. Навіть між патріотами України.

З одного боку, стратегічне питання підтримки державної мови має завжди стояти на першому щаблі відповідальних політиків. З іншого, зараз треба обережно до нього ставитися, оскільки воно може використовуватися, щоб підвищити градус напруги і спровокувати загострення ситуації та погіршити відносини між різними групами українського суспільства.

Щоб вирішити мовне питання, ситуацію слід розглядати в динаміці, правильно розставляти акценти. Потрібно підходити зважено та обережно. Враховувати специфіку моменту. Не вдаватися до радикальних кроків. Варто якнайбільше ініціювати суспільне обговорення і крок за кроком рухатися у напрямку підтримки сфери вживання державної мови.

– Останні десять років за будь-якої влади мовне питання мало суто провокаційний характер. Політики не турбувалися про українську мову. Їм важливо було кинути гарячу тему, щоб відволікти увагу суспільства від нагальних економічних, політичних чи культурних проблем. 99,9%, що цього разу це також політтехнологія. Дешевий популізм для відволікання уваги, який закінчиться лише тим, що люди почубляться. Дискусії з економічної площини чи від вартості комуналки перейдуть на мовну тему, а потім усі забудуть про черговий законопроект.

Наявного законодавства цілком достатньо, щоб українська мова розвивалася як державна. Якщо і є нюанси, усе ж суспільству не варто зосереджуватися виключно на цьому питанні й ламати списи.

Насправді проблема в тому, що якщо реально хочемо інтегруватися в Євросоюз, крім української та російської, потрібно було б усім вивчити ще англійську мову. Оголошують рік англійської в Україні й палець об палець не вдарять, щоб це реально відбулося. Могли б хоч досвід Грузії взяти, як вона робила мовний прорив. Натомість, зосереджуємося на питаннях учорашнього дня.

Ольга Головка