«Приватна» націоналізація, нічні забавки Ради і нове «покращення»
Уряд тепер контролює 53% української банківської системи, тримає в руках найбільш просунутий банківський сервіс і має знайти близько 150 млрд грн для того, аби «Приват» не завалився. На прикладі Ощадбанку можна побачити, наскільки неефективно держава розпоряджається технологіями і неякісно здійснює продажу банківських продуктів. У Мінфіні та НБУ запевняють: «Приват» націоналізують, підлікують і обігріють, щоб потім продати. Але немає гарантій, що у процесі націоналізації він не перетвориться на Ощадбанк-2. Та й скільки платники податків заплатять за націоналізацію, як прямо, так і опосередковано, – велике питання.
Малюнок Георгія Держаліна
Високотехнологічна діра
Рішення про націоналізацію «Привату» Кабмін опублікував пізно ввечері, 18 грудня. Перед цим весь тиждень правління банку і чимала кількість експертів хто із гнівом, хто з гумором коментували таку можливість. Зайти у фінустанову вирішили за м’якшим сценарієм, але зовсім непомітно це зробити не вийшло. Законодавство не дозволяє націоналізацію без введення тимчасової адміністрації, яка завжди зупиняє платежі. У результаті клієнти «Привату» пережили кілька дуже тривожних днів.
Як українці платитимуть за борги «Привату»Але рахунки були розморожені і 22 грудня новим головою правління «Привату» став Олександр Шлапак. На його трудовому шляху були посади міністра економіки в Кабміні Яценюка, міністра фінансів в уряді Анатолія Кінаха, директора Державного казначейства. Але важливіша інше віха його біографії – п’ять років роботи на керівних посадах у «ПриватБанку» в західному регіоні України. Висновок напрошується сам собою: колишньому власнику «Привату» Ігоря Коломойського пішли на поступку. Хоча, можливо, і не на таку велику, як він розраховував. У першій половині тижня точилися чутки, що Шлапак цілком очолить НБУ. Тобто політична вага Коломойського, який втратив свій банківський бізнес, могли підкріпити призначенням його людини на одну із ключових державних посад.
Мабуть, домовитися не вийшло. 22 грудня Коломойський дав свій перший коментар щодо націоналізації. Короткі тези з його версії такі. Кабмін прийняв правильне і мужнє рішення. Коломойський сам запропонував націоналізувати «Приват». Нацбанк штучно знизив капіталізацію банку. Діра в капіталізації розміром 150 млрд грн (за версією НБУ – 148 млрд грн) – міфічна.
Судячи з усього, Коломойський «побив горшки» із НБУ. Поки що лише з ним. Особисто проти президента Петра Порошенка, який призначає і звільняє керівника Нацбанку, Коломойський випадів не робив. Президент у своєму коментарі щодо націоналізації теж особистих звинувачень не висував. Мовляв, криза, війна, проблеми в економіці і стурбованість закордонних кредиторів підштовхнули до такого рішення.
У коментарі президента не було і цифри 148 млрд грн, про яку говорила голова Нацбанку Валерія Гонтарева. Власне, звітності з «Привату» у відкритому доступі теж немає, так що озвучена сума може не відповідати дійсності. Але держава все одно її погасить.
19-20 грудня у НБУ пояснювали, що Мінфін випустить для докапіталізації «Привату» облігації внутрішньої державної позики сумою 116 млрд грн. Начебто звучить не страшно. Тим паче, що випускатимуть їх траншами. Ось лише ОВДП держава повинна гасити. У цей момент цінні папери перетворюються на цілком реальні гроші. Нічим не підкріплені. Якщо клієнти забиратимуть свої кошти із «Привату», а це неминуче, гроші підуть в обіг. А поки ОВДП не випустили, 20 грудня у «Приват» влили рефінансування НБУ сумою 15 млрд грн. Кошти йдуть із резерву, який забезпечує стабільність нашої валюти. Очевидно, що вони теж підуть в обіг. Маємо трамплін для інфляції.
Першою реакцією багатьох на рішення про націоналізацію була турбота про долю багатомільйонної армії вкладників «Привату». Спеціально для них 20 грудня парламент ухвалив зміни в законодавстві про гарантування вкладів. Клієнтам ПриватБанку держава гарантує повернення всієї суми вкладу, а не 200 тис. грн, як для клієнтів фінустанов-банкрутів. Так що тепер уже час переживати кожному за себе, бо під Новий рік «Приват», НБУ і Кабмін подарували нам головоломку: як у 2017 році утримають курс на рівні 27,2 грн за долар і інфляцію на рівні 8,1%? Адже, попри фокуси з ОВДП і націоналізацією, бюджет цього тижня ухвалили з цими показниками.
Нічні забавки
Казений розрахунок: головні таємниці держбюджету-2017У ніч з 20 на 21 грудня парламент ухвалив пакет бюджетоутворюючих законопроектів і сам бюджет України на 2017 рік. Нардепи дали 274 голосів «за». З восьми фракцій лише дві не дали голосів на підтримку законопроекту: «Опозиційний блок» і «Батьківщина». Чітких причин керівники не назвали – були загальні фрази. Але категорична позиція цікава тому, що ці фракції давали свої голоси за деякі бюджетоутворюючі законопроекти, які під час плідної ночі парламентарі ухвалювали удосталь.
Поміж іншого, нардепи знизили ренту на видобуток нафти з 45% до 29% і з 21% до 14%, підвищили акцизи на тютюн і алкоголь, скасували 2% пенсійного збору при готівковій операції з валютою, запровадили пільговий режим зі сплати ПДВ для деяких підприємств. Зате провалили законопроект про спецконфіскацію, на ухвалені якого вже тривалий час наполягає «Народний фронт».
Після узгодження невеликих питань, парламентарії взялися за велике. Країна отримала бюджет із 3% дефіциту, 3200 грн мінімалки, яка протягом року не підвищуватиметься, розрахований виходячи з курсу 27,2 грн за долар, хоча вже така ціна американської валюти в обмінниках, і невеликою інфляцією, у що теж все менше віриться. Судячи з останнього тексту законопроекту про бюджет, опублікованому на сайті ВР, у ньому не врахували додатковий випуск ОВДП для докапіталізації ПриватБанку. Можливо, цією нормою поки що не стали лякати громадськість, але вона точно повинна бути, оскільки рішення Кабміном уже прийнято.
Питань про держскарбницю в результаті з’являється майже так само багато, як і про націоналізацію «Привату». Але це не все, що їх об’єднує. Вони залежать один від одного. Бюджету і банку не вистачає грошей. Рішення щодо них ухвалювали вночі. Ухвалення держбюджету і націоналізацію банку влада називає правильними кроками. А головне, що ні те, ні інше українців не радує.