Казений розрахунок: головні таємниці держбюджету-2017

Читать на русском
830 groisman

Близько п’ятої ранку 21 грудня 274 народних депутата поставили крапку в бюджетному процесі. Після прийняття чисельних правок у низку законів, нардепи підтримали головний фінансовий документ країни на 2017 рік.

Маленький бюджет

Політичні наслідки націоналізації ПриватБанку: між війною та тишею

Перше, що кидається в очі – це явно маленький обсяг номінальний ВВП України. Якщо в 2016 році він складав 2,262 трлн грн, то в 2017 році цей показник збільшили на 300 мільйонів гривень. Але можливо, що наступний рік стане першим з 2014 року, коли ВВП зростатиме, а не навпаки. У зв’язку з війною та окупацією частини території, в 2014 році український бюджет схуднув на 6,6%, а в 2015-му – майже на 10%.

Якщо в першому варіанті бюджету чиновники прогнозували зростання економіки України в наступному році на 2,5-3%, то в підсумковому варіанті залишилося 1,8% росту. Здається, урядовці «дують на молоко». Згідно з останніми даними Держстату за останній квартал 2016 року національна економіка виросте на 3-3,5% після майже трирічного стабільного падіння. Втім, прем’єр-міністр Володимир Гройсман запевнив депутатів, що зростання буде вищим за прогноз.

Але на доходах пересічних українців настільки незначне зростання ВВП навряд чи відобразиться. Аби наздогнати, наприклад, рівень зарплат болгар, український ВВП має вирости щонайменше в 2,5 рази.

Долар по 27 грн

Під час останнього раунду переговорів уряд та депутати відстояли прогноз щодо курсу національної валюти на 2017 рік на рівні 27,2 грн за долар. Такі прогнози виглядають непереконливими, оскільки лишень за три дні після націоналізації ПриватБанку офіційний курс гривні вже пробив позначку в 26,4 грн за долар, а в обмінниках він вже сягає 27,2 грн за долар, хоча до Нового року ще понад 10 днів.

Думки експертів стосовно запланованого на 2017-ий курсу долара розходяться. Так, економіст Борис Кушнірук підстав для зростання курсу не бачить и прогнозує навіть зміцнення гривні.

«Після того, як паніка закінчитися, а це приблизно кінець січня, національна валюта почне зміцнюватися і повернеться до 25/26 грн за долар», – переконує Кушнірук.

А от економіст Віктор Лисицький вважає, що за умовою досягнення позитивного платіжного балансу (коли експорт перевищує імпорт) гривня послабшає, але досить не помітно.

«Цей рік, швидше за все, ми також закінчимо з мінусовими показниками, хоча і невеликими. Девальвація гривні ще буде, оскільки в нас йде дефіцит поточного рахунку. Але він буде незначним», – прогнозує Лисицький.

Кому пільга, а кому акциз

Найцікавішим в нічному голосуванні за бюджет став «обмін подарунками», як це назвав нардеп Єгор Соболєв.

Чим Україна налякала західних інвесторів

«Нічна гулянка клептократів за гроші платників податків. Скасувати межу, до якої можна від імені держави влізати в борги? Будь ласка! В півтора рази знизити ренту з нафтовидобутку? Без проблем. Відмінити оподаткування обороту лотерей? Тримайте!» – так охарактеризував прийняття бюджету Соболєв.

Депутати справді проголосували «за» підняття акцизів на тютюнові вироби на 40%, на пиво і міцні алкогольні напої на 12%. Зростуть також ціни на бензин і дизельне паливо, але остаточної цифри депутати не назвали.

В той же час аграріям, які погодилися на скасування режиму спрощеного оподаткування, видадуть субсидій на 5 млрд грн. Причому, ситуація з аграріями яскраво показує механізм прийняття подібних рішень: спочатку депутати обмежили видачу субсидій до 150 млн грн «в одні руки», але після переговорів самі ж це своє рішення скасували. В результаті як мінімум один з п’яті запланованих мільярдів потрапить напряму в один з найбільших аграрних холдингів країни.

Схожа ситуація склалася з «нафтовим лобі» у Раді. Після тривалих дискусій, ренту на видобуток нафти зменшили з 45% до 29% загалом, а для важкодоступних покладів – до 14%.

За суперечливі рішення, як і за більшість інших бюджетних законопроектів, майже всю ніч разом голосували депутати БПП, «Народного фронту», Радикальної партії, Опозиційного блоку та групи «Воля народу», яку пов’язують з нафтовим бізнесом. «Самопоміч» та «Батьківщина» так і залишилися єдиною опозицією під час голосування за такі «подарунки».

Вінницькі апетити

В очі кидаються апетити президента і прем’єр-міністра. На Державне управління справами, яке забезпечує гаранта та весь його апарат усім необхідним, планують потратити майже на 700 мільйонів більше (з 1,2 млрд до 1,8 млрд грн). Володимир Гройсман у своїх апетитах дещо скромніше, але теж збільшив бюджет Секретаріату Кабміна на майже 400 млн – з 312 млрд до 723 млрд грн.

Чи не єдиним «скромником» у вищих колах влади став Андрій Парубій, який обіцяє в 2017-му почати масштабну реформу роботи Верховної Ради: скоротити кількість технічного персоналу, збільшити зарплати та спростити процедури прийняття рішень. Імовірно тому апетити Апарату ВР зросли менше ніж на 200 млн грн – з 934 млн до 1,1 млрд грн.

Скасування податку на обмін валют

Однією з беззаперечно позитивних новин для українців стане повне скасування пенсійного збору під час купівлі валюти готівкою. Це не лише спростить саму процедуру, а і дозволить вивести з чорного ринку не менше мільярда доларів.

Брудні й непокарані: топ-5 політичних скандалів 2016 року

«Якщо офіційний обсяг купівлі готівкової валюти населенням становить 50-60 млн доларів на місяць, то обсяг тіньового ринку перевищує 1 млрд доларів. Ті кошти, які отримує Пенсійний фонд від 2% збору, не варті перетікання 99% ринку готівкових валютообмінних операцій у тінь», – пояснила журналістам важливість скасування збору заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

Дорогі ви наші судді

Після прийняття закону, який запустив реформу судів, видатки на утримання «служителів Феміди» зросли майже на 60% – з 5,3 млрд нині до 8,3 млрд до кінця 2017 року.

Зарплати працівників оновленого Верховного суду, куди наразі якраз тривають конкурси, зростуть в рекордні 10 (!) разів; Вища рада правосуддя, яка відіграватиме ключову роль в судовій реформі, отримає 133,2 млн грн. проти 29 млн, які витратила за 2016-ий її попередниця Вища рада юстиції.

Згідно із планом судової реформи посадові оклади суддів поступово зростатимуть до 2020 року, і тільки для суддів Верховного Суду вони підвищаться одразу і складатимуть не менше 120 тис. грн. на місяць. Суддя зі стажем в цьому ж суді зможе цілком офіційно отримувати до 330 тис грн. щомісяця.

Більшість українських суддів у місцевих судах (74% від загального штату) у 2017 році отримуватимуть від 24 до 66 тисяч гривень. Народний депутат та двічі екс-міністр фінансів України Віктор Пинзеник відмічав, що внаслідок реалізації судової реформи хоч в чомусь українські посадовці «переплюнуть» своїх європейських колег.

«Очевидно, нам слід очікувати масової імміграції суддів із Польщі. Бо там оплата судді Верховного суду складає утричі менше – 105-120 тис.грн. У Чехії, Латвії, Литві вона ще менша. Не забудемо згадати, що і економічна ситуація в цих країнах дещо інша», – жартував Пинзеник.

Скільки дістанеться нам?

Якщо мінімальна заробітна плата зросте до 3200 гривень вже з 1 січня 2017 року і подальшого підвищення поки не передбачається, то мінімальна пенсія зростатиме наступного року у два етапи: в травні до 1312 грн, а в грудні до 1373 грн.

В результаті зарплати мають «назавжди», як кажуть чиновники, перетнути межу «прожиткового мінімуму», а от пенсії відставатимуть від нього щонайменше на 500 грн. Сам прожитковий мінімум до кінця 2017 року зросте до 1700 грн.

Попри значне підвищення мінімальних зарплат, уряд планує збільшити субсидії за сплату комунальних послуг з нинішніх 40 млрд до 51 млрд. Щоправда, чиновники уточнили, що з наступного року субсидії видаватимуть не лише на сплату рахунків, а і на енергоефективність – помітне зменшення видатків на утримання приміщень. Так, за рахунок цих субсидій домогосподарства зможуть міняти вікна, утеплювати стіни та встановлювати автономні котли опалення.

Крім цього, наступного року мають на 20-35% вирости зарплати вчителів і лікарів. Місцевим бюджетам дадуть 390 млрд. гривень. Це на 53,8 млрд. гривень більше, ніж у нинішньому році.

Є і ще один привід радіти. На ремонт та утримання доріг заплановано 30 млрд грн. Це не врятує 172 тис. км українських автошляхів, 90% з яких потребують капітального ремонту, але фінансування стає більш відчутним.

Ілля Лукаш

Фото:Vitaliy Holovin / Shutterstock.com

Опубліковано:

Телетайп: чи є життя після «нормандського формату»?

Телетайп: синопсис четвертого сезону прямоефірного серіалу «слуга народу»

Телетайп: рейтинг влади падає, терміново пора політично дорослішати

Телетайп: наїстися політики до завороту мізків

Телетайп: теорія повітроплавання стосовно української політики

Телетайп: про володаря доль Володимира В’ятровича та кнопочку на тім’ячку

Телетайп: «колишніх» з їх схемами треба карати, а не наслідувати!

Телетайп: баланс між США і Китаєм – ключ до реального миру на Донбасі

Телетайп: невигадані сюжети для продовження серіалу «Слуга народу»

Телетайп: індульгенція Зеленському, ренегат Порошенка і Портнов як професор юридичного свавілля

Телетайп: «Слуга народу» нависає над країною, як колись КПРС

Телетайп: оглядини Зеленського в Європі, «непонятки» в Мінську і «ударні» метання Кличка

Телетайп: слідом за ситуаційною кімнатою Порошенко може поцупити і київське ППО?

Телетайп: екіпаж яхти «біда» набраний і готовий до кругосвітньої регати?

Телетайп: президент Зеленський в приймах у олігархічної системи

9 травня: історія проти істерії

Ціна 9 травня – вічна військова травма

Парад цинізму: як день скорботи перетворили на свято

Телетайп: зв’язка «Порошенко-Путін» проти президента Зеленського?

Показати ще