Безвізове нетерпіння. Коли Європа наважиться пустити до себе українців?

Читать на русском
1100виза

На швидку лібералізацію сподівався президент Петро Порошенко. Він говорив, що рішення можуть прийняти до початку Саміту Україна-ЄС, запланованого на 24 листопада.
Politeka з’ясовувала, чому процес розтягнувся в часі, та коли ж в ЄС приймуть довгоочікуване рішення.

Україна не в пріорітеті нової американської політики

Парламент активізувався

16 листопада Верховна Рада звернулася до єврочиновників із закликом не затягувати питання лібералізації візового режиму. 16 листопада нардепи ухвалили постанову «Про звернення Верховної Ради України до урядів держав-членів Європейського Союзу, Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу щодо запровадження безвізового режиму для громадян України».
Парламентарі нагадали, що Україна виконала всі вимоги Плану дій та закликала проголосувати українське питання до кінця цього року.
«Наступний тиждень буде пленарним в Європарламенті, – нагадав спікер ВР Андрій Парубій. – Наступного тижня ми відзначатимемо річницю Революції гідності… Ми маємо нагадати нашим партнерам з Євросоюзу, що і вони повинні бути надійними партнерами… Яка ще країна заплатила таку високу ціну за свій європейський вибір?»

Обережні прогнози

Ще у вересні вітчизняний істеблішмент не приховував радості, що от-от українцям скасують візи в Європу. Називали навіть конкретні дати: від 1 жовтня і до 1 грудня. Але протягом цього часу рішення про надання безвиза так і не винесли на голосування в Європейському парламенті.
Винне у цьому затвердження так званого механізму призупинення безвізового режиму. В цьому питанні європейці поки ще не мають єдиного рішення, а українські політики вже менш оптимістичні у своїх прогнозах.

Палка о двох кінцях: Чим загрожує запровадження віз для росіян?

«Питання безвізового режиму для України стало заручником внутрішньої невизначеності в самому Європейському Союзі, – пояснив народний депутат, голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв. – З одного боку, Україна, так само як і Грузія, виконала всі умови, які нам поставили. Але рішення відтерміновують, бо Європейський Союз після Brexit почав створювати нові умови зі свого боку. А їх не було в меморандумі. Зокрема питання про зупинення безвізового режиму в разі виникнення міграційних загроз. Це не стосується конкретно України або Грузії, це стосується процедури і нової методології».
Ар’єв вважає, що можна було би домовитися так: спочатку виконати рішення про надання безвізового режиму, а вже потім, за необхідності, прийняти рішення про його припинення.


«До кінця цього року рішення про безвіз для України буде, – каже нардеп. – Якщо його приймуть якомога швидше, то, можливо, запровадять безвізовий режим уже з першого січня. Але поки я утримався би від точних прогнозів».


Точну дату не може спрогнозувати й віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. Мовляв, навіть якщо рішення про надання безвізового режиму приймуть сьогодні, то саме запровадження триватиме від півтора до трьох місяців.
«Це рішення треба перекласти на всі мови Євросоюзу, дати інструкцію всім прикордонникам, митним службам, – сказала вона журналістам. – Залежно від внутрішніх процедур ЄС, цей процес може тривати як півтора місяця, так і три».
Тобто навіть якщо в Європі питання вирішать до кінця року, раніше весни українці не дочекаються лібералізації. Ті самі часові рамки окреслюють і журналісти, які працюють у Брюсселі. Зокрема кореспондент «Радіо Свобода» Рікард Йозвяк у своєму Twitter написав, що фактична лібералізація візового режиму для України відбудеться не раніше ніж у лютому-березні.
«Зараз тривають внутрішні процеси узгодження рішення всередині ЄС, між інститутами та країнами-членами, – каже Олена Пристайко, виконавчий директор Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі. – З одного боку, вони погоджують надання безвізу, а з другого – погоджують механізми запобігання зловживанням безвізом. От коли вони все між собою узгодять – тоді й оголосять. Українській владі замість оголошень потрібно зосередитися на реформах, забезпечити впевненість ЄС, що все зроблене не скасовуватимуть».

Галина Остаповець


Телетайп: чи є життя після «нормандського формату»?

Телетайп: синопсис четвертого сезону прямоефірного серіалу «слуга народу»

Телетайп: рейтинг влади падає, терміново пора політично дорослішати

Телетайп: наїстися політики до завороту мізків

Телетайп: теорія повітроплавання стосовно української політики

Телетайп: про володаря доль Володимира В’ятровича та кнопочку на тім’ячку

Телетайп: «колишніх» з їх схемами треба карати, а не наслідувати!

Телетайп: баланс між США і Китаєм – ключ до реального миру на Донбасі

Телетайп: невигадані сюжети для продовження серіалу «Слуга народу»

Телетайп: індульгенція Зеленському, ренегат Порошенка і Портнов як професор юридичного свавілля

Телетайп: «Слуга народу» нависає над країною, як колись КПРС

Телетайп: оглядини Зеленського в Європі, «непонятки» в Мінську і «ударні» метання Кличка

Телетайп: слідом за ситуаційною кімнатою Порошенко може поцупити і київське ППО?

Телетайп: екіпаж яхти «біда» набраний і готовий до кругосвітньої регати?

Телетайп: президент Зеленський в приймах у олігархічної системи

9 травня: історія проти істерії

Ціна 9 травня – вічна військова травма

Парад цинізму: як день скорботи перетворили на свято

Телетайп: зв’язка «Порошенко-Путін» проти президента Зеленського?

Показати ще