Грузинський орел розправив крила: чому та куди пішов Саакашвілі

«Я не хочу залишати одеситів на призволяще, але розвити Одесу ми зможемо лише коли звільнимо Київ від корупціонерів, які покривають бандитизм і беззаконня, в тому числі в Одеський області. В цій ситуації я вирішив подати у відставку і почати новий етап боротьби», – заявив сьогодні на брифінгу поки ще губернатор Одеської області Міхеїл Саакашвілі.

У своєму емоційному виступі найвідоміший грузинський політик України озвучив кілька тез про те, чому пішов і чим займатиметься далі.

Хронологія падіння

Про те, що справи у Саакашвілі ідуть не дуже гарно експерти заговорили близько місяця тому на тлі виборів у Грузії. Поки колишній президент-реформатор зі своїми соратниками розповідали про свою впевненість в перемозі на виборах на батьківщині, соціологи та політологи стверджували прямо протилежне.

Врешті, за результатами парламентських виборів партія Саакашвілі набрала ще менше голосів, ніж на попередніх, і опинилися в парламенті в абсолютній меншості.

Після тривалої мовчанки щодо грузинських виборів, Саакашвілі зібрав минулого тижня брифінг щодо закриття одного з найбільш відомих своїх реформаторських проектів – Центру надання адміністративних послуг.

«Кілька днів тому закрився Центр обслуговування громадян, який Порошенко урочисто відкривав. Потім із подачі членів його ж фракції було ухвалено норми, які не дозволили цьому центру працювати. Я закликав президента не підписувати цей закон, але він підписав – і центр закрився», – нагадав сьогодні Саакашвілі.

6 листопада пізно ввечері про свою відставку заявив вже очільник поліції Одеської області Гіоргі Лорткіпанідзе. Він поскаржився на опір реформам і заявив, що хоче «молодої крови» у одеський поліції.

«У житті все має логічний початок, продовження і кінець», – філософські підсумував Лорткіпанідзе.

Після скандальної відставки прокурора Одеської області Давіда Сакварелідзе, у Саакашвілі не залишилося «своїх» людей на ключових посадах в області.

«Очевидно, що конфлікт з президентською гілкою влади був давно, не знаю, чи з президентом особисто, але це було помітно по тим конфліктним ситуаціям в Одеському регіоні, які час від часу випливали на загал. Далі був конфлікт із мером Трухановим, у прикритті якого він неодноразово звинувачував людей в Адміністрації президента. Тому подальше його перебування на посаді означало його поразку як політика», – вважає політолог Євген Булавка.

Свою неприязнь до «грузинського гастролера», як його обізвав ще рік тому екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, не приховували і одеські політики. Олексій Гончаренко, який у Верховній Раді став однім зі спікерів президентської фракції, вважає відставку Саакашвілі єдиним виходом із ситуації.

«Це просто де-юре визнання того, що було де-факто. Саакашвілі не працював губернатором, він з самого початку був політиком і розглядав цю посаду як старт для стрибка у велику політику. Ніяких реформ в Одеській області немає, є тільки гори піару. Тому він вирішив скинути токсичну позицію губернатора і перейти в зручну для нього роль політика опозиціонера-викривача», – оцінює подальші кроки Саакашвілі Гончаренко.

Образа на гаранта

Значна частина пояснень причин відставки Саакашвілі була адресована особисто президенту Петру Порошенку. Він пригадав гаранту не лише закриття Центру надання адміністративних послуг, а і «кришування клану бандитського, кримінальних убивць 90-х, на кшталт Труханова» та «ізмаїльського корупційного клану Урбанського».

У звичній для себе манері в розпалі промови одеський губернатор навіть порівняв Порошенка з Януковичем. «Яка різниця для пересічних українців хто їх грабує – Янукович чи Порошенко?», – стало ледь не найбільш емоційною частиною промови Саакашвілі.

Експерти згадують, що раніше одеський губернатор неодноразово натякав Порошенкові на «небезпечні», з його точки зору, зв’язки президента з місцевими елітами. Небажання Порошенка їх розривати залишило Саакашвілі один-єдиний вихід.

Замиритися після таких гучних звинувачень, у одеського губернатора з президентом вже не вийде.

«Цей шантаж по відношенню до Порошенка не пройде, особливо зараз у ситуації, коли «грузинський орел розправив крила». Вони просто друг від друга втомилися. Взаємозалежність українських політиків була не зрозуміла для Саакашвілі. А от як складеться його доля, коли він втратить заступництво великого гравця і доступу до ресурсів – невідомо. Цей відрив від пуповини Порошенко може призвести до того, що він просто не виживе в український політиці», – каже керівник міжнародних політичних програм Українського інституту майбутнього Юрій Романенко.

Експерт нагадує, що місяць тому він прогнозував похмурі перспективи Саакашвілі в Україні і вважає навіть його проходження до Верховної Ради наступного скликання завершенням його політичної кар’єри.

«Він втратив час в Одесі, у нього немає партії і його перспективи туманні. Навіть якщо Міхо зараз мобілізує ресурси і буде виголошувати промови, ну, візьмуть вони, скажімо, на виборах наступного року 5-6% і пройдуть до Ради, а далі що? Стануть там міноритаріями на кшталт Ляшка, Укропу або Свободи зараз. Поки ситуація прогнозується лишень від поганого до гіршого», – невтішно підсумовує Романенко.

З цими підсумками не згодні соціологи, які вимірюють електоральні рейтинги Саакашвілі з 2015 року. В соціологічній групі «Рейтинг» нагадують, що лише за рік одеський губернатор скотився з 8% підтримки до 3%. Але його опозиційна діяльність дозволить доволі швидко повернути підтримку.

«Сам по собі він емоційна та харизматична людина, а наші люди голосують серцем, тому шанси на його проходження в майбутній парламент високі. Скільки саме там вийде – ще питання, але його перспективи я оцінюю як добрі», – вважає керівник «Рейтингу» Олексій Антипович.

Війна проти всіх

Допоки перспективи парламентських виборів примарні, яскравому політику потрібно чимось займатися. Тут політологи радять «поберегтися» Ляшку та Тимошенко, бо у влади з’явиться новий опонент, який може оголосити війну проти всіх.

«Я прогнозую війну Саакашвілі проти всіх. Не буде він воювати лише в Порошенком, а критикуватиме усіх, крім, ймовірно, молодого покоління політиків. Відставка навряд чи до чогось приведе, бо його рейтинги волатильні, а політичної сили в Раді немає. Тому на тлі війни проти всіх Саакашвілі збиратиме партію і йтиме до парламенту. Це його єдиний шанс на підтримку», – вважає політолог Сергій Таран.

Про майбутню партію соратники Саакашвілі по Антикорупційним форумам, з якими він їздив Україною на початку 2016 р., говорили давно. Колишній заступник генпрокурора Давід Сакварелідзе та інші лідери партії «Хвиля», яку назвали «партією Саакашвілі», ще на початку літа говорили, що «очікують рішення» одеського губернатора. Логічно тепер очікувати його офіційного запуску в форматі нової політичної сили.

«Це початок нового політичного проекту. Думаю, це буде партія, в якій зараз знаходяться Давид Сакварелідзе, Віктор Чумак та інші. Хатія Деканоїдзе поки стоїть осторонь, але, швидше за все, вона до них приєднатися, тому що вони разом робили реформи. Для досягнення своїх політичних цілей, Михайло вміє об’єднуватися навіть з тими, яких терпіти не може, що ми бачили на прикладі спільної прес-конференції з Трухановим з приводу проведення Євробачення в Одесі. В політиці у нього немає ні друзів, ні ворогів – у нього є інтереси», – оцінив найближчі плани Саакашвілі колишній прес-аташе посольства Грузії в Україні Бачо Корчилава.

Поки ж можна зробити один беззаперечний висновок гучної відставки – осінній політичний сезон перестає бути млосним.

Ілля Лукаш