Місіс Америка проти хлопця-друзяки: як відбулися перші дебати між Клінтон і Трампом

Традиційні дебати між кандидатами на посаду президента США – головний цвях виборчої кампанії. Саме восени, у вересні-жовтні, штаби кандидатів розпочинають останню сутичку за виборців, які ще не визначилися, котрі зазвичай і вирішують результат виборів. Підсумком кожного раунду є суттєва зміна електоральних переваг. Переможець усіх раундів національних дебатів, як правило, і стає таким господарем Білого дому.

Ніколи ще до дебатів не було залучено стільки уваги в усіх куточках земної кулі, як зараз. Надто різними виявилися претенденти всенародної любові американських виборців.

Кандидати-протилежності

Кандидат від Демократичної партії Гілларі Клінтон – яскравий, харизматичний лідер, професійний оратор, досвідчений апаратник, природжений дипломат. Людина, яка встигла побувати і першою леді, і сенатором, і лобістом. Окрім того, має досвід ведення важких перемовин у ранзі держсекретаря.

Не варто також забувати, що Клінтон підтримали популярний наразі президент Барак Обама, уся Демпартія і навіть низка впливових республіканців (наприклад, екс-президент Джордж Буш). Навколо Гілларі згуртувалися інтелектуали, діячі культури і топові бізнесмени Силіконової долини.

І нарешті, вона – організатор, чий виборчий штаб, що складається із кращих політтехнологів, працює, як годинник.

Претендент-республіканець – визнаний фрік. Побудував не цілком прозорий будівельно-ігровий бізнес, частенько має справу із сумнівними особистостями. Ведучий низькопробних реаліті-шоу на кшталт: «Як стати мільйонером» і займається організацією конкурсів краси.

На жаль, але бюрократичний досвід Трампа дорівнює нулю. Його штаб складається переважно з бізнесменів, здебільшого – ті, котрі мають справи в Росії та інших не найкращих куточках планети. Висловлене ним сьогодні може разюче суперечити висловленому вчора. Він захоплюється Володимиром Путіним і Марін ле Пен. А ним, зі свого боку, захоплюються російські, європейські ультраправі та керівники Ку-Клукс-Клану.

Проте ексцентричні витівки мільярдера лише додавали йому популярності. Досить згадати, як під час праймеріз Трамп знищував своїх респектабельних суперників – одного за іншим.

Схильність республіканця до нестандартних ходів і ударів «нижче пояса» враховувалася командою Клінтон. За наявною інформацією, вона з командою політконсультантів відпрацьовувала всілякі варіанти купу днів поспіль.

Поєдинок на мікрофонах

Темою перших дебатів був «Напрямок розвитку Америки, досягнення розквіту та забезпечення безпеки». Що дозволило порушити теми як внутрішньої, так і зовнішньої політики.

З перших же хвилин стало зрозуміло, що Трамп змінив тактику. Замість скандальних висловлювань обрав спокійний і зважений, ледь не респектабельний тон. Складно сказати, що це було: спроба сплутати карти Гілларі, котра вочевидь приготувалася відбивати скандальні атаки, або ж загальна зміна іміджу (останнім часом консультанти республіканця радять йому змінювати образ «ковбоя» на імідж «зваженого лідера»).

Як би там не було, виглядав Дональд Трамп в новому амплуа не надто переконливо.

Щодо політичної лисиці Гілларі Клінтон, то вона, на дві голови перевершуючи суперника на респектабельному полі, іноді намагалася знижувати планку, готуючись відбивати атаки Трампа. Що також було не на її користь.

Загалом обидва кандидати обрали виважений, можливо – надто виважений тон. І, вочевидь, боялися зробити помилку. Через що дискусія вийшла трохи нудною.

Візаві обговорили економіку, податки, расові проблеми і питання зброї, нерозповсюдження ядерної зброї та протидію ІДІЛ. Тут сторони вкотре підтвердили тези, характерні для республіканців і демократів.

Трамп розкритикував здійснену демократами політику вільної торгівлі, що позбавляє Сполучені Штати мільйонів робочих місць. Особливо дісталося укладеним адміністрацією Обами транстихоокеанським торговельним угодам між 12 країнами Америки та Азії.

Клінтон парирувала, що за адміністрації Білла Клінтона, яка уклала договори про вільну торгівлю з Мексикою, Канадою і Китаєм, експорт США зріс на 30% і спостерігалося постійне зростання економіки. Найбільший же спад в економіці стався якраз за часів республіканської адміністрації Джорджа Буша-молодшого.

Традиційні для республіканців і демократів розбіжності стосувалися і податкових питань: Клінтон підтримала підвищення податків на заможних, Трамп виступив за радикальне скорочення податків для всіх. Щодо «расової» і «етнічної злочинності», Гілларі ратувала за толерантність і відновлення довіри, республіканець же закликав залізною рукою відновити закон і порядок.

Абсолютно новими і найцікавішими для українського читача стали питання кібертероризму і протидії російській загрозі, а також – дискусія про роль і місце НАТО в системі глобальної безпеки.

Модератор дебатів Лестер Хольт попросив кандидатів висловити думку щодо боротьби з кіберзагрозами. Гілларі Клінтон використовувала це, аби нагадати про похвальні заяви Трампа на адресу Путіна.

«Немає сумнівів, що Росія використовувала кібератаки проти всіх видів організацій у нашій країні, і я глибоко стурбована цим. Я знаю, що Дональд звеличував Володимира Путіна, але Путін грає дійсно… у жорстку, довгу гру… Росії, Китаю та Ірану має бути зрозуміло: у США значно більше можливостей для відповіді, і ми не дозволятимемо безкарно добувати у США інформацію», – заявила Клінтон.

Екс-держсекретар не забула нагадати, що Трамп схвально відгукнувся про російську хакерську атаку на поштові адреси національного комітету Демократичної партії в липні. «Це просто неприйнятно. Це одна із причин, чому 50 колишніх чиновників у сфері безпеки, які працювали в республіканських адміністраціях, сказали, що Дональд непридатний бути головнокомандувачем», – підсумувала вона.

На що Трамп невиразно відповів, що не варто звинувачувати саме Росію у зломі пошти демократів. За його словами, це міг також зробити Китай, та й взагалі хто завгодно.

Кандидат-республіканець також за звичкою розкритикував НАТО. За його словами, Сполучені Штати не зобов’язані бути світовим поліцейським, а союзники повинні платити американцям за захист. Окрім того, Північноатлантичний альянс повинен бути куди діяльнішим у боротьбі з тероризмом.

Кандидат від демократів парирувала, що Альянс уже довів свою ефективність під час операції в Афганістані. «Я хочу запевнити наших союзників – Японію, Корею та інших: у нас є договори про взаємодопомогу і ми їх поважатимемо. Я маю намір бути лідером країни, на яку можуть розраховувати друзі в усьому світі», – наголосила вона. Також вона додала, що боротиметься з державами-вигнанцями, які порушують міжнародне право.

Цікаво, що про Україну за весь час дебатів не згадали жодного разу.

Сухий залишок

Поки що ми можемо оперувати лише опитуванням, проведеним компанією ORC International на замовлення телеканалу CNN. За відомостями соціологів, 62 відсотки телеглядачів вважають переможцем дебатів кандидата від демократів. Дональду Трампу перемогу присудили лише 27 відсотків опитаних.

Проте, я би остеріг симпатиків Клінтон від бурхливої ​​радості. По-перше, вибірка була замалою – лишень 521 респондент на 300-мільйонну країну.

По-друге, згадаймо досвід першого раунду дебатів під час кампанії 2012 року. Тоді кандидат-республіканець Мітт Ромні так само тріумфально «подолав» демократа Барака Обаму, який у підсумку в’їхав до Овального кабінету.

Відбувся лише перший раунд. Невідомо, які фокуси дістане з кишені Дональд Трамп 9 та 19 жовтня – і як це змінить настрої американських виборців.

Максим Вікулов