Ефект Кремля: як пропаганда робить з дітей убивць

Про це свідчать не лише соціологічні дослідження, а й реальні щоденні факти. Лише за останній тиждень зафіксовано три випадки жорстоких нападів, вчинених російськими школярами.

Підлітковий протест та «коктейлі Молотова»

19 січня у мікрорайоні Сосновий Бір в Улан-Уде в Бурятії дев’ятикласник із сокирою та саморобною вибухівкою увірвався в навчальний заклад.

Хлопець напав на школярів та вчительку 7 класу, після чого – підпалив клас. У результаті постраждали семеро людей. Зокрема, нападник, який намагався покінчити життя самогубством. Його затримали. Порушено справу про замах на вбивство. За даними уряду Бурятії, нападників було троє. Пошуки ще двох осіб тривають.

Що мотивувало дітей наважитись на такі дії – нікому не відомо. Але у мережі повідомляють, що дев’ятикласник із сокирою виявився сином майора 11 ОДШБр ВДВ РФ. 11-та бригада воювала на Донбасі в складі зведеної БТГ із 76-ю дивізією ВДВ.

Криваві конфлікти

17 січня в школі селища Смільне Соснівського району Челябінської області дев’ятикласник вдарив ножем іншого через суперечку на перерві. Потерпілого госпіталізували з непроникним пораненням.

Двома днями раніше, 15 січня, у місті Перм жертвами різанини у школі стали 15 людей. Серед них – учителька та школярі 4 класу.

Згідно з офіційною версією, у школі між двома учнями сталася бійка із застосуванням ножів. Сутичку намагалися зупинити педагоги та інші школярі. В результаті учням і вчителю завдали ножові поранення.

Нині правоохоронці з’ясовують, чи пов’язані між собою ці три різанини в школах. Не виключають, що нападники були учасниками якоїсь чергової гри в соцмережах.

Культ зброї

5 вересня дев’ятикласник відкрив стрілянину у школі Івантєєвки в Підмосков’ї.

За словами одного з учнів, нападник збирався вбити трьох однокласників, які сміялися з того, що він ходив у берцях і захоплювався зброєю.

Як повідомляють очевидці, до школи підліток зайшов із великою військовою сумкою, де були вибухові пакети, “коктейлі Молотова”, сокира та пістолет.

На момент нападу був урок інформатики. Частина класу займалася на другому поверсі, решта – на четвертому.

Хлопець почав із другого поверху. Кілька разів ударив сокирою вчительку, потім почав кидати “коктейлі Молотова”. Частина школярів закрилися в підсобці. Інші вистрибували з вікон.

Російські журналісти з’ясували, що школяр має профіль у мережі “ВКонтакте” під прізвищем Кліборд. Нагадаємо, у 1999 році в американській школі “Колумбайн” старшокласник Ділан Кліборд разом із другом Еріком Гаррісом убив 13 і поранив 24 осіб. Обидва після нападу застрелилися.

Сила пропаганди

Дослідження Російської академії наук показують, що з погляду агресії, ненависті, грубості до свого оточення росіяни посідають перше місце в Європі.

І це при тому, що у тій же Росії полюбляють вихвалятись своєю унікальністю, чуйністю, повторюючи вслід за Достоєвським, що є «богоносним народом».

Популяризація «особливої місії Росії» та ледь не хрестова боротьба із Заходом, що загниває, стали без перебільшення офіційною риторикою як Кремля, так і низки діячів культури, бізнесу, громадського сектору.

Чи впливає пропаганда на рівень агресії та що чекає на РФ уже в найближчій перспективі, Politeka запитала в експертів.

За словами соціолога Віктора Небоженка, починаючи з 2010 року, Москва активно займається пошуками та формуванням образу ворога.

За сім років там сформувалась дуже потужна агресивна консервативна більшість, у якої є батьки, діти. Все це стало впливати на інші сфери, які нібито не мають стосунку до політики. Йдеться про школу, систему охорони здоров’я, подорожі, літературу, міжособистісні відносини. Ось у чому проблема.

Те, що напади в Росії здійснюють саме підлітки, пов’язано з перехідним періодом. Тут агресія є способом становлення особистості. Підліткова агресивність є у всьому світі. Ще Гегель говорив, що підліток може мати мету, задум, але зовсім не має уявлення про відповідальність за результат.

Російські ЗМІ переповнені агресією. І це вивалюється на найбільш чутливих реципієнтів – молодь.

Наслідки дії офіційної пропаганди проявляються в тому, що молодь, на відміну від старшого покоління, має властивість зливатись у банди. Варто очікувати в Росії ріст молодіжного бандитизму. І це стосується не лише РФ. В Україні також високий рівень агресії. Але у нас зовсім інша причина. На нас напали. Молодь незадоволена, що «дорослі програли війну».

Нинішнє покоління від 25 до 45 зіткнеться в майбутньому з тим, що їхні діти звинувачуватимуть їх у тому, що «батьки не зуміли захистити». Всі пояснення, що ворог був сильним – не аргументи. Українці також можуть зливатись у банди, адже зруйнована система соціалізації.

Не забуваймо про сильний вплив Інтернету. Несподівано для всієї території СНД почали створюватись інтернет-спільноти «Синій кит», де дітей спонукали до самогубства. У цих групах були і бідні, й багаті молоді люди. Це приклад того, як агресія в Інтернеті поєднується з молодіжною поведінкою. Для того щоб добре функціонувати в онлайн-спільноті, треба бути дуже агресивним. Почитайте коментарі. Всі вони спрощуються. І вони – не радісні, а колючі. Коли це множиться на сотні тисяч голосів, то можете собі уявити, яка це потужна сила.

Окрім того, є ще люди, які воювали на Донбасі. Це так звані націонал-патріоти Росії, які кинулись воювати «за Росію, за Донбас». Вважають, що Путін їх зрадив, оскільки не зуміли захопити Україну. Логічно, що у таких сім’ях агресії більше.

По-перше, вони воювали, їм потрібен сенс існування в мирному житті. По-друге, мали зброю. По-третє, для молоді озброєна людина середнього віку зазвичай є прикладом для наслідування.

У Росії рівень агресії зростатиме. Зупинка пропаганди не допоможе. Джина випустили з-під контролю. Адже відбулась заміна світогляду. Крім того, сам Путін стимулює і транслює брутальний стиль поведінки.

Соціальний психолог Юрій Калашников вважає, що діти – це відображення суспільства.

Рівень агресії може загострюватися у період свят, бо громадяни мають можливість порівняти, як святкують інші, як почуваються. Дивляться на веселих, ситих людей по телебаченню, вони порівнюють їхнє життя зі своїми можливостями, і їх це дратує. Ті, у кого нижчий ступінь контролю, раптово починають мстити, спрямовують свою агресію на оточення. Цьому піддаються також діти. Загострює такі негативні тенденції ще й похмура погода, яка, до речі, була в Росії останнім часом.

В Україні, незважаючи на складну ситуацію, ми відчуваємо свою гідність, свята лише зміцнюють надію та віру. Наші люди намагаються допомогти один одному, підтримати. Звісно, кожен трішки замкнутий у собі, бо те, що відбувається в Україні – стресова ситуація, але ми з неї виходимо по-людськи.

У росіян же виходу немає. У них немає мрії. Їхня єдина мета – «нас усі ображають, тому потрібно триматися й дати відсіч». Це не мета, а дурість. Прорахунок на рівні державної ідеології, який навіть не намагаються виправити.

Тому ідеологічно Україна перемагає, бо у нас лишається правильна, хороша мета – хочемо гідно жити, співпрацювати з іншими, розвиватися. Якщо нам не дають цього зробити в Україні – ідемо на Захід, переймаємо досвід, повернувшись, можемо ним поділитися. Росія ж замкнута країна. Вони варяться в своїй закритій агресивній атмосфері.

Є експеримент, коли щурів у клітці били струмом. Якщо щур був один – впадав у депресію, якщо двоє – ставали агресивними й кидалися один на одного. Оскільки Росія стає дедалі більш ізольованою, от вони у своїй клітці й починають їсти один одного.

Романія Горбач, Головка Ольга