Закон про реінтеграцію Донбасу: найголовніше, що зміниться
16 січня розпочинається перший пленарний тиждень Верховної Ради в 2018 році. І почати роботу парламентарії вирішили зі скандального законопроекту № 7163 – про реінтеграцію Донбасу.
Пленарний тиждень Верховної Ради пройде з 16 по 19 січня. Згідно з порядком роботи, першим депутати розглянуть у другому читанні законопроект № 7163, відомий як закон про реінтеграцію Донбасу. Повна назва законопроекту звучить так: «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях».
Парламентарії прийняли законопроект в першому читанні ще на початку жовтня, після того як його вніс на розгляд Президент Петро Порошенко. Незважаючи на вибухи димових шашок в будівлі парламенту, блокування трибуни і запеклі суперечки, за законопроект, який називає Росію країною-агресором і визнає території Донбасу окупованими, проголосувала більшість депутатів.
Після цього голосування по законопроекту в другому читанні було сильно відстрочено, так як після жовтня в текст було внесено 673 поправки, з яких 374 відхилили.
Ключові норми законопроекту передбачають визнання Росії країною-агресором, право президента України оголосити військовий стан, Донбас і Кримський півострів названі окупованими територіями.
Politeka розбиралася, що зміниться після прийняття закону.
Відповідно до закону про реінтеграцію Донбасу, у президента з’являється право використовувати збройні сили в регіоні в мирний час для реалізації заходів щодо забезпечення суверенітету країни. Це дозволить узаконити застосування армії на сході без оголошення війни.
Буде створена нова правова основа для врегулювання конфлікту на Донбасі. Поправки до законопроекту виключили пункт про пріоритетне значення реалізації мінських угод для врегулювання конфлікту. Замість цього рішення будуть прийматися на підставі резолюції Ради безпеки ООН по Донбасу. У законопроекті визначено механізм реалізації Україною свого права на самооборону у протидії збройної агресії РФ. Відповідно до ст. 51 Статуту ООН «Про право на індивідуальну та колективну самооборону».
Дата початку окупації українських територій встановлена як 20 лютого 2014 року.
Вводиться нове поняття «окупаційні адміністрації Російської Федерації». Раніше було прийнято називати органи влади бойовиків «самопроголошеними».
Керівництво всіма силовими підрозділами на Донбасі, задіяними в нинішній антитерористичної операції, передається Об’єднаному оперативному штабу Збройних сил України. Хоча термін АТО в законопроекті не згадується, натомість використовується фраза “заходи щодо забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії”.
Окремі райони Донецької і Луганської областей, які зараз непідконтрольні української влади, офіційно позначені в документі як «тимчасово окуповані території». Отже, правова юрисдикція над цими територіями залишається за Україною. Відповідно, будь-які «нормативні акти», прийняті «окупаційними адміністраціями» в порушення норм і принципів міжнародного права, визнаються нелегітимними і недійсними з моменту їх винесення. А Україна має виключне право на відновлення своєї територіальної цілісності.
Метою, яку називає законопроект, є не тільки деокупація, але і реінтеграція захоплених територій, тобто надання гуманітарної і соціальної допомоги жителям окупованих територій.
Україна бере на себе зобов’язання по відновленню та облаштування інфраструктури прифронтових територій. Центральний орган влади, який відповідає за рішення цих проблем, – це Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб.
Оскільки РФ визнана країною-агресором, то в України з’являються правові підстави для формування консолідованої претензії за завдані збитки. Уряд України зобов’язаний підготувати відповідну претензію і вказати всю суму збитку.
Джерело: Politeka