Ситник проти Луценка: хто переможе у війні компроматів

29 листопада стало відомо, що агента НАБУ затримали під час спроби передачі хабаря (30 тис.дол.) першій заступниці голови державної міграційної служби Діні Пімаховій.

В антикорупційному відомстві стверджують, що ГПУ та СБУ незаконно затримали їхнього детектива, який намагався довести, що перший заступник ДМС отримує неправомірну вигоду.

Зокрема, в Бюро пояснили, що однією із причин зриву операції є те, що відомство не може самостійно займатись прослуховуванням телефонів підозрюваних. Для цього після відповідного рішення суду звертається до СБУ. Остання, власне, і встановлює прослуховування.

Антикорупціонери обурені. Вони заявляють, що СБУ розкрила отриману таємну інформацію одному з об’єктів негласних слідчих дій, «звівши нанівець піврічну роботу детективів НАБУ». І додають, що цю особу завербували для подальшого незаконного тиску та кримінального переслідування працівників Національного бюро.

СБУ, зі свого боку, звинуватила антикорупціонерів в провокації хабаря, що заборонено не тільки законами України, а й європейськими.

Та й Пімахова під час свого брифінгу запевнила, що ніякого «злочинного угрупування» в ДМСУ немає. Все з точністю навпаки – це вона повідомила ГПУ та СБУ про «хабарника-агента Серьожу», якій втерся до неї в довіру і провокував на злочин.

У відомстві Ситника усе спростовують і запевняють, що закон не порушували. Отож, ключові силові органи країни опинились в черговій битві за лідерство та з’ясуванні «хто прав, а хто винен».

При цьому,  українським платникам податків доволі дорого обходиться утримування всіх цих інституцій, які ніяк не можуть подолати суперечності між собою. Так, в бюджеті-2018 на функціонування НАБУ виділили 857 млн грн.  НАЗК отримало трішки менше – 683 млн грн. САП — 116, 13 млн грн. А-от для СБУ на гроші не поскупились. На її роботу з казни виділили 7,6 млрд грн. Та ж Державна міграційна служба, яку звинувачують в засиллі хабарників, отримає  — 2,8 млрд грн. Для ефективної роботи ГПУ знадобилось аж 6,7 млрд грн.

Politeka запитала в експертів, що вони думають про всю цю скандальну боротьбу з корупцією та війну компроматів, яка набирає все більших обертів.

Гліб Канєвський, член громадської ради Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів:

Спецоперація НАБУ проти Діни Пімахової була проведена не з метою її затримання, а з метою прослідкувати, кому цей хабар в 30 тис. дол. мав попрямувати – в структуру МВС, яке і здійснює координацію ДМС.

На оприлюдненому відео НАБУ чітко видно, як Пімахова розповідає про «таксу» – скільки нині коштує незаконна купівля українського громадянства – 30 тис дол. При цьому, вона наголошувала, що ці гроші не лише їй мають піти. Має їх розподілити між іншими людьми – аби повністю виконати завдання, через те що СБУ зірвало цю спецоперацію, НАБУ не вдалось встановити коло усіх осіб цієї схеми.

Після гучного скандалу два кримінальні провадження – те, яке відкрило НАБУ проти чиновників Міграційної служби, і друге, яке СБУ спільно з ГПУ відкрила проти детективів НАБУ, – будуть заморожені. Буквально через місяць суспільство забуде про цю історію. Нікого не притягнуть до відповідальності. Проблема лише у тім, що схема залишиться. Можливо, не буде уже Діни Пімахової. Але й надалі українські паспорти продаватимуть громадянам зі всього світу за іноземну валюту.

В часи війни з РФ насторожує той факт, що таким чином чеченські, російські терористи  так само протягом цих трьох років могли купувати собі українські паспорти і використовувати це з метою диверсійної діяльності на території України.

Хотілось би почути від МВС, коли вони нарешті проведуть внутрішнє розслідування, оприлюднять суспільству передумови і причини виникнення корупційної схеми – для того, аби попередити цю корупцію, щоб більше чиновники не могли продавати українські паспорти за 30 тис дол.

Заяви щодо неприпустимості провокації хабаря – це інформаційні маніпуляції. Адже детективи НАБУ збирали матеріали для судової справи. У них були дозволи суду для здійснення прослуховування, стеження. Тому навіть ця провокація хабаря фіксувалась самими детективами НАБУ, і вони планували матеріали передати до суду. Були б докази що в ДМСУ є корупція.

Не вірю в теорію, що детективи НАБУ не розуміють, на що йшли. Якби вони вчиняли протизаконні дії, а потім з цими фактами відправились до суду, то їх врешті-решт самих би заарештували. Тому переконаний, що все відбувалось в рамках закону. Але тепер, на жаль, ми уже не побачимо жодних матеріалів по Міграційні службі. І корупція там продовжуватиметься.

Основна людина в державі, на яку покладена відповідальність за бюджет та здійснювати нагляд за дотримання законів – це Генеральний прокурор України Юрій Луценко. З якою метою він допускає регулярні конфлікти між НАБУ та іншими силовиками – не зрозуміло. Вочевидь, працює як політик для підняття власного рейтингу.

Отримавши від СБУ відповідні матеріали про те, що НАБУ проводить там якусь спецоперацію, перед її початком Луценко міг провести закриту робочу нараду з представниками Антикорупційного бюро, Спеціалізованої прокуратури, СБУ.  Розібрати ці матеріали, аби зрозуміти чи це порушення закону, чи спецоперація дійсно має на меті виявити корупцію в Міграційній службі. І лише після цього приймати рішення про її зупинку чи ні. Але генпрокурор вибрав інший шлях- шлях конфлікту між правоохоронними органами.

Після Генпрокурора залишилась єдина авторитетна особистість в суспільстві, яка може провести круглий робочий стіл між всіма силовиками – президент. Він має розставити чіткі пріоритети, аби було зрозуміло в якому напрямку рухається країна: в напрямку постійних чвар і посилення корупції, чи в напрямку роботи в рамках повноважень. Думаю, президент спробує себе в ролі миротворця. Суспільство очікує його втручання.

Сергій Старенький, юрист, екс-голова Пенітенціарної служби України:

Чому НАБУ себе так поводить? Вони на якомусь етапі увірували в свою безгрішність та можливість самим вчиняти злочини для припинення інших злочинів. А це неправильно – ні з юридичного, ні з морального погляду. Проблема ще й у тім, що працюють тими методами, які їм нав’язуються їхні спонсори – антикорупційні організації з США. Лобіюються їхні інтереси.

В США дозволена провокація злочину. Але це закріплено на законодавчому рівні. У нас – ні. Потрібно чи ні такий інструмент в Україні запроваджувати? Тут складно відповісти. З морально-етичного боку – це неправильно. Але з погляду боротьби з корупцією, яка у нас так розвинулась, що інші методи уже не спрацьовують, можливо, можна було дозволити провокацію хабаря щодо чиновників високого рангу. Тоді треба розробляти певні запобіжники. Спровокувати – це не означає, що забігли в кабінет, кинули конверт з 1000 дол і заарештували на місці людину. Має бути серйозний підхід.

Останнім часом є враження, що НАБУ вийшло з-під контролю. Не виключаю, що їх почали сприймати як загрозу для президентської вертикалі. Зокрема, після арешту Насірова і т.д. Ймовірно їх підловили на марнославстві і натиснули там, де змогли.

Єдине, що може вирішити ці проблеми – політичні домовленості. Але як наслідок – НАБУ скажуть не лізти, куди не треба, або ж можливе переформатування відомства. У цій ситуації вони – найбільш вразливі.

Щодо кадрового оновлення СБУ і ГПУ, то тут є багато питань, і навряд чи вони мають моральне право боротись з корупцією в країні. В ГПУ прийшло 5-10% людей зі сторони. Решта – старі кадри. Те, що їх місцями попереставляли, принципи роботи не змінились. Крім того, скандал можуть роздувати.

З 1 січня прокуратура втрачає свої можливості для розслідування. Мають їх передати в ДБР. Тому можуть показувати зараз за допомогою таких от скандалів як з НАБУ, як ефективно працюють. Мовляв, давайте залишимо їм право на слідство.

Щодо СБУ, то вона взагалі ніяк не реформувалася. Там не було жодних атестацій. Залишились всі ті люди, які працювали до 2014 року. Ми ж пам’ятаємо звинувачення 2013-2014 років, що в СБУ працюють завербовані ФСБ люди. Якщо вони були завербовані, то вони ж там і залишились.

Зараз СБУ більше сидить на фінансових потоках, а не з корупцією бориться. Тому в конфлікті з НАБУ проявляють демонстративне приниження останніх.

З корупцією в країні реально боротись. Але тут не треба створювати якісь спеціальні каральні інструменти і служби. Необхідно прибирати причини. Наприклад, створили сайт «Прозоро», і частина корупції на державних закупівлях зникла. Прибрали обов’язковий техогляд автомобілів в ДАЇ, то там і  корупція теж зникла. Не треба ловити тих, хто колись продавав талони техогляду. Так що це все – зона відповідальності Кабміну, ВР, які мають ухвалювати якісні та дієві закони.

Романія Горбач