Втеча Плотницького в РФ: хто насправді замовив переворот у «ЛНР»

Читать на русском
лнр

Усе починалося із конфлікту між ватажком терористичного угруповання «ЛНР» Ігорем Плотницьким та «міністром внутрішніх справ» Ігорем Корнетом. Кілька тижнів тому Плотницький звинуватив Корнета, що той «віджав» будинок у луганчанки. Проти нього порушили кримінальну справу і змусили виселитися. У відповідь «міністр МВС» заявив, що Плотницький причетний до вбивства «екс-прем’єр-міністра» угруповання Геннадія Циплакова.

20 листопада Корнета відсторонили від «посади». Він із цим рішенням не погодився і забарикадувався в будівлі «міністерства» разом із колишнім «Беркутом». Наступного дня у центрі Луганська з’явилися озброєні бійці без розпізнавальних знаків та військова техніка й оточили «адміністративні будівлі» міста. Вони нібито прибули з «ДНР». Плотницький заявляє про спробу «державного перевороту».

У Кремлі переконують, що події в Луганську – це внутрішні справи «ЛНР», вони слідкують за їхнім перебігом, проте жодну із сторін конфлікту не підтримують.

Politeka дізналася, що стало причиною конфлікту всередині терористичного угруповання «ЛНР», чи є розбірки між ватажками свідченням того, що Москва втрачає контроль над ними, та чи може Київ використати цю ситуацію на свою користь.

Олег Жданов, військовий експерт:

У «ЛНР» триває боротьба між двома силовими відомствами Російської Федерації – Міністерством оборони і Федеральною службою безпеки – з приводу того, хто розподілятиме бюджетні гроші та курируватиме «республіку». Судячи з ситуації, військові беруть верх. У Росії завжди робили ставку на військових. Про те, що ситуацією в Луганську керує Генеральний штаб РФ, свідчить той факт, що там немає штурмів із стріляниною. Також цю версію підтверджує те, що «ДНР» підтримують цей «захід» й постачають у сусідню «республіку» свої сили.

Чи збереже Плотницький посаду? Питання важке. Його викликали в Москву для консультацій. Головні переговори відбуваються в столиці РФ, арбітром між Луб’янкою та Арбатом виступає Кремль.

Російські військові вдарили у той момент, коли ФСБ навіть не очікувала цього від них. Українська сторона могла б відслідковувати розвіддані й також застосовувати фактор раптовості собі на користь, щоб покращити ситуацію на передовій. Але у нас же мирний план. Тому й не зреагували.

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:

– У «ЛНР» відбувається конфлікт між Плотницьким та Корнетом, які співпрацювали з різними баштами Кремля. Між ними багато бізнесово-економічних, політичних протиріч. Зазвичай стосунки в РФ з’ясовують шляхом інтриг, приховано, а тут все вийшло на поверхню. У Москві трохи втратили контроль над ситуацією. Не очікували, що це призведе до наслідків, які зараз спостерігаємо. Тепер усе намагатимуться загладити. Цей конфлікт поставив на порядок денний питання руба, що треба міняти Плотницького. Найімовірніше, це й відбудеться найближчим часом. Не виключно, що замінять і Корнета.

Як можемо спостерігати, так званий політичний режим у Луганську значно слабший, ніж у Донецьку. У «ДНР» Олександр Захарченко має більше прихильників усередині «республіки». Рівень популярності Плотницького в «ЛНР» значно менший. Тому питання про його відставку рано чи пізно порушували б. От зараз усе співпало.

Є заклики, що Україна мала скористатися ситуацією і йти в наступ, взяти Луганськ під контроль. Але ми воюємо не з «ЛДНР», а з Російською Федерацією. Армійськими корпусами командують російські генерали. Спроба змінити лінію розмежування на Луганщині викликала б серйозне загострення бойових дій, невідомо, чим би це закінчилося. Адже не впевнений, що Україна до цього готова.

Михайло Пашков,
співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова:

–  Конфлікт у «ЛНР» пов’язаний із внутрішніми протиріччями між різними угрупуваннями тамтешніх бандформувань. Можна припустити, що він виник, бо не поділили між собою тіньові схеми, бізнес. Москва зараз докладе максимум зусиль, щоб ситуацію врегулювати. Показати, що у «ЛНР» існує нібито законна влада і буде встановлено нібито правопорядок, так звану законність за московськими мірками.

Навряд чи можна говорити, що Росія втратила контроль над ситуацією в «республіці», враховуючи той факт, що в Луганськ прибула колона військової техніки з РФ.

Поки що так званий глава «ЛНР» Ігор Плотницький – найбільш оптимальна фігура для Кремля. Москва навряд чи зважиться на його відставку чи дії, які радикально дестабілізують ситуацію в регіоні.

Ситуація в ОРДЛО потребує уваги й відповідного реагування з боку України. В інтересах держави розуміти й знати, що там відбувається. Однак у подібній ситуації українській стороні не потрібно робити радикальних кроків.


Телетайп: чи є життя після «нормандського формату»?

Телетайп: синопсис четвертого сезону прямоефірного серіалу «слуга народу»

Телетайп: рейтинг влади падає, терміново пора політично дорослішати

Телетайп: наїстися політики до завороту мізків

Телетайп: теорія повітроплавання стосовно української політики

Телетайп: про володаря доль Володимира В’ятровича та кнопочку на тім’ячку

Телетайп: «колишніх» з їх схемами треба карати, а не наслідувати!

Телетайп: баланс між США і Китаєм – ключ до реального миру на Донбасі

Телетайп: невигадані сюжети для продовження серіалу «Слуга народу»

Телетайп: індульгенція Зеленському, ренегат Порошенка і Портнов як професор юридичного свавілля

Телетайп: «Слуга народу» нависає над країною, як колись КПРС

Телетайп: оглядини Зеленського в Європі, «непонятки» в Мінську і «ударні» метання Кличка

Телетайп: слідом за ситуаційною кімнатою Порошенко може поцупити і київське ППО?

Телетайп: екіпаж яхти «біда» набраний і готовий до кругосвітньої регати?

Телетайп: президент Зеленський в приймах у олігархічної системи

9 травня: історія проти істерії

Ціна 9 травня – вічна військова травма

Парад цинізму: як день скорботи перетворили на свято

Телетайп: зв’язка «Порошенко-Путін» проти президента Зеленського?

Показати ще