Нервовий бій ГПУ: чому Юрій Луценко програє недоторканним
Битву за зняття депутатського імунітету очолила ГПУ. Однак не дуже успішно.
Нардепи в комітеті ВР погодили лише подання щодо свого колеги Борислава Розенблата від «Блоку Петра Порошенка». Найочевидніша відповідь – генпрокурор Юрій Луценко не зміг налагодити комунікацію з комітетом. Хоча з вісьмох депутатів, які до нього входять, шестеро – представники коаліції. Але ще нещодавно нинішній генпрокурор сам очолював найбільшу парламентську фракцію – БПП.
Можливо, у провалу ГПУ є підкилимні причини: знімати недоторканність ніхто і не збирається, а самі слухання в комітетах були чудовим політичним шоу.
Politeka з’ясувала у експертів, чому ГПУ провалилася на засіданнях парламентського комітету та чи зможе Юрій Луценко здобути перемогу вже в сесійній залі, коли подання на зняття недоторканності розглядатиме повний склад парламенту.
– Прокуратура програла два бої: внутрішній і зовнішній. Зовнішній, я вважаю цю ситуацію своєрідним тестом для всієї політичної системи, для прокуратури, для парламенту, який, найімовірніше, запущений нашими західними партнерами або групами, що конкурують із президентом. Тест запущено, щоб показати глибоку корумпованість нинішньої політичної системи. Прокуратура програла всі, крім одного, подання в регламентному комітеті.
ГПУ програла і внутрішній бій. А конкретно його програв Луценко. Він був керівником фракції БПП у парламенті, фактично лідером коаліції. І в комітеті, де лідером є коаліція, він не має права програвати. Можливо, була змова між ГПУ і депутатами. Але він програє і в цьому разі. Або ж Луценко – непрофесійний політик, поганий прокурор і не зміг переконати депутатів у регламентному комітеті.
Цього тижня, думаю, з’являться нові прізвища. Очікуємо Михайла Добкіна в комітеті, можливо, Євгена Бакуліна (нардеп від Опозиційного блоку, – ред.). Тест, який почався з подань на зняття недоторканності від НАБУ і САП, влада спробує перехопити і перевести стрілки на тих чи інших своїх опонентів.
Я не бачив увесь комплекс документів, я бачив лише подання ГПУ. У багатьох є істотні помилки рівня першого курсу юридичного вишу. Навіть щодо виграного в регламентному комітеті подання на Розенблата довести щось у суді буде дуже складно, якщо взагалі можливо.
Фірма, яку нібито представляла агент Катерина (агент НАБУ під прикриттям, яка «передавала» гроші в розробці Максима Полякова та Борислава Розенблата, – ред.), не створена, її не існує. Хоча можна було використати чинну фірму або зареєструвати нову. Просто банальний непрофесіоналізм, недоробка або умисна дія, націлена на те, щоб справа розсипалась у суді.
– Зараз триває піар-робота: ось у нас генпрокурор активно бореться з корупцією, наїжджає на різних людей, зокрема й за старі-престарі справи. Навіть якщо все проголосують, знімуть недоторканність, це нічого не змінює. Вадим Новинський без недоторканності ходить уже давно. Що дає зняття недоторканності? Можливість того, що проти людини може тривати якесь слідство.
Поки що ці депутати не надто ризикують. Проте іміджеві втрати у них дуже великі. Правильно чи неправильно, але відео ж подивилися. А у Борислава Розенблата, наприклад, округ у Житомирі, міський, добре занурений в інформаційний порядок денний. Для нього це великий удар. З Олесем Довгим ситуація трохи простіша – кажуть про древні справи, про які всі вже давно забули. І взагалі, кожен мер влаштовував махінації з землею. Але Олександра Омельченка ж не намагалися посадити, хоча при ньому безлад був значно більшим, ніж за Леоніда Черновецького.
Справи ці радше розваляться, ніж не розваляться. Але який плюс? Ціна хабара дуже зросла, незалежно від закінчення справи. Депутат, беручи хабар щодня, розуміє, що ризикує. Через додаткові ризики зростає ціна хабара, а отже – кількість хабарників зменшиться. Суто гіпотетично: вирішувати за законом або не вирішувати взагалі буде дешевше, ніж вирішувати за гроші.
Зараз генпрокурор і ГПУ намагаються показати, що вони крутіші за НАБУ. Це війна між органами. Ті справи, якими займається НАБУ, Генпрокуратура саботує і розвалює. Причому дуже старанно. Але намагається показати, що вона краща. Мені це дуже подобається, бо триває таке собі соцзмагання.
Генпрокурор дуже постарається в сесійній залі бути переконливішим, ніж у регламентному комітеті. У регламентному комітеті Луценка довели, він там грюкав дверима. У сесійній залі все буде красиво – він гарно говоритиме, оратор він класний. Неважливо, чи вдасться схилити на свій бік. Справи, з імовірністю 99%, розваляться. Фігуранти теж не ідіоти – все робили й оформляли через підставних осіб.