Луценко проти Довгого: торжество справедливості чи помста за старі образи

Близько двох тижнів тому, коли минуло майже десятиліття після скорочення площі заповідної території заказника «Острів Жуків», Генеральна прокуратура дозріла для того, щоб зацікавитися фактом цього «перепланування».

19 червня 2017 року, в рамках провадження у цій справі, глава Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький підписав подання про зняття недоторканності з народного депутата Олеся Довгого, який в ті роки був секретарем Київради. Через два дні відповідний документ, завізований генпрокурором Луценком, потрапив до стін Верховної Ради. А ще через два тижні (4 липня) відповідне подання не узгодили в профільному комітеті парламенту.

Незважаючи на доводи генерального прокурора Юрія Луценка, який виступив із презентацією розслідування на засіданні регламентного комітету Верховної Ради України, представники комітету залишилися незадоволеними доказовою базою, про яку говорив Луценко, констатувавши, що та є «істотні недоліки в частині зловживання службовими повноваженнями».

Це сталося через те, що докази, якими володіє Генпрокуратура і які озвучив її керівник Луценко, зокрема свідчення колишнього голови земельної комісії Київради Олексія Євлаха, так і не надали учасникам у документальному вигляді ні до, ні під час самого засідання .

Надалі долю недоторканності депутата Довгого вирішуватимуть уже в стінах Верховної Ради. Однак, як показала практика, якщо відповідні документи не з’являться і там, найімовірніше, рішення з цього питання буде аналогічним.

Таким чином, перший раунд змагання між Луценком і Довгим закінчився з рахунком «0:1» на користь народного депутата.

Раунд другий

Тим часом сам Олесь Довгий, виступаючи на свій захист на засіданні регламентного комітету, заявив про свою готовність задовольнити запит Генпрокуратури, оскільки впевнений в бездоказовості і неспроможності доводів обвинувачення.

Крім того, за словами Довгого, за рахунок таких «акцій» нинішній генпрокурор намагається не тільки підвищити свій політичний рейтинг, а й помститися за старі образи. Зокрема, депутат натякає на історію, що сталася 18 січня 2008 року на засіданні Ради національної безпеки і оборони.

Того дня у тоді ще міністра внутрішніх справ Юрія Луценка стався конфлікт зі столичним мером Леонідом Черновецьким. За словами очевидців, під час засідання міський голова звинуватив Луценка в погрозах посадити його сина і вимаганні землі. Після цього між двома чиновниками відбулася бійка, під час якої Луценко вдарив Черновецького в пах і в обличчя.

На виправдання за скоєне, колишній глава МВС тоді заявив, що мер перший ударив його по коліну. «Я отримав удар в спину у вигляді абсолютно ганебного звинувачення. А після цього під столом Черновецький ударив мене по коліну, яке болить ще з часів Майдану… Я відкритою долонею дав ляпаса людині, яка підло бреше і підло діє на посаді голови київської влади. Оббрехати мене за те, чого я не робив… Бити в коліно – це зеки у в’язницях так роблять »,- говорив тоді Луценко.

Саме після того, як сталася ця історія, зазначає Олесь Довгий, Луценко і не злюбив представників тодішньої столичної влади, а, оскільки безпосередньо до Черновецького нинішній генпрокурор «дістатися не може», Юрій Віталійович вирішив відігратися на ньому.

Генпрокурор цю заяву залишив без коментарів. Так що, за підсумками двох раундів в суперечці як і раніше лідирує Олесь Довгий. Рахунок «0:2». Стежимо далі.