Сергій Войт: менеджмент зі знищення Південмашу

У процесі боротьби за виживання будь-якого вітчизняного підприємства, яке витримало розвал Союзу і продовжує подавати ознаки життя після відмови від співробітництва з Росією, головну роль відіграє ефективний менеджмент.

Лише грамотні управлінці, готові  жертвувати собою заради стабільної роботи підприємства і збереження колективу, в результаті домагаються успіху. І таких прикладів в Україні достатньо: АНТК ім. Антонова, ціла мережа підприємств оборонної промисловості. Які завдяки своїм розробкам завойовують світові ринки. Таким же цілком міг стати і Південмаш. Але, схоже, керівництво гіганта в особі Сергія Войта не зацікавлене в цьому.

Інакше як можна пояснити, що, випускаючи найкращі в світі ракети-носії, затребувані багатьма країнами і зайняті в численних космічних програмах, Південмаш перебуває на межі банкрутства. Ба більше – підприємство навіть не відключають, а відрізають від енергопостачання, цехи розпилюють на метал, а колектив, що має безцінний досвід і таємні знання, через невиплату зарплат масово біжить на роботу до країни-агресора.

При цьому фінансовий добробут самого гендиректора Південмашу Сергія Войта досить високий. Про це ми вже неодноразово писали в наших попередніх розслідуваннях.

Виходячи з цього, складається враження, що завдання у Сергія Войта одне – злити Південмаш росіянам. Це підтверджують і ті факти, що зараз підприємство будує для росіян 12 ракет-носіїв «Зеніт», а минулого року придбало у них комплектувальних на кілька мільярдів гривень.

І на шляху до своєї мети Сергій Войт вирішив посилити позиції – взяв на посаду свого заступника з правових питань якогось Сергія Захарченка. До речі, у генерального директора підприємства, що вмирає, є 9 заступників. Чи не забагато в такі кризові часи?

Цінний кадр Фірташа

Але повернемося до Сергія Захарченка. Його основне завдання – врятувати шефа від законних претензій із різних боків, забезпечувати правову оборону. Що ми всі й спостерігали, коли держава заплатила за борги заводу 400 млн грн., а Південмаш мав внести 40 млн грн. судових витрат. І тут знадобився досвідчений Сергій Захарченко, який у всіх ЗМІ розтиражував повідомлення, що держава не має права вимагати борги, ба більше – вона знищує Південмаш.

Це на ура сприйняла кремлівська преса: «Тому видається нелогічною позиція іншого державного органу — Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції, який вирішив стягнути з нас несписаний борг із судового збору в розмірі 10% від суми претензій ДТЕК до «Південмашу», — говорив Захарченко.

Солідну юридичну підтримку Захарченко надає Войту і в питанні збереження його посади та приховування всіх корупційних схем, розгорнутих генеральним директором на підприємстві. Сьогодні Сергій Захарченко, не без успіху, виконує ще одне доручення шефа – не допустити на завод незалежних аудиторів. І навіть той факт, що це проходить під егідою Міністерства економічного розвитку в рамках проведення державної реформи, нічого не змінює.

«Саботаж незалежного аудиту – це саботаж реформи управління державними підприємствами», — пояснив Максим Нефьодов, перший заступник Міністра економічного розвитку.

А ще – це очевидна ознака того, що на Південмаші не все так просто, а керівництву заводу є, що приховувати.

Загалом, кадр незамінний. Тому дуже цікаво дізнатися, звідки на держпідприємстві взявся такий досвідчений захисник. Як нам стало відомо з власних джерел, до роботи на заводі Сергій Захарченко працював у не так давно закритому Надра Банку олігарха Фірташа. І займався там нинішній заступник генерального директора проблемними кредитами — колекторством. Якщо говорити звичайною мовою – «вибивав» борги.

Мільйонер біля керма

Потрібно зазначити, що Сергій Захарченко – людина дуже заможна, про це свідчить його декларація за минулий рік. І важливо, що, маючи досвід роботи в банківській сфері, він практично все оформив на свою дружину, яка, до речі, є громадянкою Білорусі.

Згідно з декларацією, дружина Сергія Захарченка має три квартири в столиці загальною площею понад 360 метрів квадратних, гараж на 20 квадратів. Дохід пані Захарченко також чималенький: від здачі в оренду нерухомості в 2016 році вона заробила 486,2 тис. грн., а в готівці зберігає ще 30 тис. євро.

Сам Сергій Захарченко виявився так само заможним. У нього є корейський позашляховик вартістю трохи більше ніж 200 тис. грн., годинник Ulysse Nardin вартістю 39 тис. грн. На рахунках зберігається понад двох мільйонів гривень і ще 200 тис. доларів готівкою.

На цьому тлі видається дуже дивним, що людина, яка має такі солідні фінансові ресурси і «непересічну» професією, пішла працювати на завод, де отримує зарплату 14 тис. грн. щомісяця.

Але залишається питання, звідки у заступника гендиректора заводу, що вмирає, взялися такі суми – як на рахунках, так і готівкою. Напевно, це цікавить і колектив заводу, якому зарплати винні вже 100 млн грн.

Підбиваючи підсумки, можна відзначити, що менеджменту Південмашу, як Сергію Войту, так і Сергію Захарченку, малоцікава доля підприємства. Зараз їхнім основним завданням залишається виконати всі зобов’язання перед Росією і не дати державі навести лад на підприємстві. Що видається абсурдним. Адже саме від держави ці два «талановитих» керівники регулярно вимагають підтримки. І якщо компетентні органи найближчим часом не звернуть на це увагу, то про майбутнє України як космічної держави можна забути, як і про колишню славу Південмашу.